Незабуті: минає четверта річниця з дня загибелі Володимира Андрійчука
Коломиянин Володимир Андрійчук з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, аби стати на захист України. Життя воїна обірвалося під час артобстрілу.
Інформатор Коломия пригадує історію воїна.
Андрійчук Володимир Ігорович народився 10 березня 1990 року в Коломиї, був солдатом батальйону «Свобода» Національної гвардії України, мав позивний «Бармен»
Володимир навчався у ЗОШ №5 ім. Тараса Шевченка, брав активну участь в художній самодіяльності, займався в аматорській студії «Орфей», займав призові місця на конкурсах.
Згодом вступив до Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича на історичний факультет. Працював барменом.
У 2012 році одружився, а у 2014 році у подружжя народився син Кирило. Родина мешкала в Калуші. Деякий час Володимир працював у Польщі в ремонтній бригаді і барменом.
Та з початком повномасштабної війни не зволікаючи, повернувся, щоб стати на захист своєї країни. Брав участь у захисті Бучі, Ірпіня, Гостомеля, разом з іншими в складі ВО «Свобода» підписав контракт з Національною Гвардією України. Його призначенили командиром підрозділу. Разом з побратимами відправився на передову в околицях Сєвєродонецька. В складі розвідзагонів неодноразово мав виходи на територію ворога, брав активну участь у розробці операцій. Був відповідальним командиром. 16 червня 2022 року під час артобстрілу отримав вибухову рану і безліч осколкових поранень, від яких помер 18 червня 2022 року. Без батька залишився синочок Кирилко, без сина залишилась мати, без брата – сестра Наталія.
Вічна пам’ять воїну…
