Незабуті: минає друга річниця з дня загибелі коломиянина Олексія Якобуци
Два роки тому, 1 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання загинув коломиянин Олексій Якобуца. Він пройшов АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України. За мужність і службу отримав низку нагород, а для побратимів був людиною, на яку можна було покластися.
У цей день Інформатор Коломия згадує історію Героя.
Олексій Якобуца народився 2 лютого 1983 року в Коломиї. Навчався у школі №1 імені Василя Стефаника. Ще під час навчання особливо захопився хімією, що й вплинуло на вибір майбутньої професії. Після закінчення школи вступив до Коломийського медичного коледжу, де здобув спеціальність фармацевта.
У листопаді 2002 року Олексія призвали на строкову військову службу. Присягу на вірність Україні він склав 14 грудня того ж року, а навесні 2004-го повернувся до цивільного життя.
Згодом переїхав до Івано-Франківська, де зустрів майбутню дружину. У подружжя народилося двоє дітей. У 2005 році сім'я повернулася до Коломиї. Тут Олексій працював фармацевтом в аптеках. Колеги цінували його за відповідальність, відкритість і вміння знаходити спільну мову з людьми.
У 2015–2016 роках чоловік брав участь в антитерористичній операції на сході України, де був інструктором самохідних гармат. Після демобілізації влаштувався до «Нової пошти», а у 2019 році очолив відділення №1 у селі Нижній Вербіж.
Повномасштабне вторгнення знову покликало Олексія до війська. 13 березня 2022 року його призвали до 7-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Окрім виконання основних військових обов'язків, він також допомагав побратимам як медик.
Захисник брав участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині та Харківщині, зокрема в районах Слов'янська, Привілля, Вовчанська та Плетенівки. У вересні 2023 року проходив військове навчання у Великій Британії.
У травні 2024 року Олексій одним із перших зустрів російські війська на Вовчанському напрямку. Під час боїв отримав поранення та проходив лікування у Київському госпіталі. Після реабілітації повернувся до побратимів і продовжив службу у Прикордонній комендатурі швидкого реагування «Шквал».
За час служби Олексій здобув повагу серед військових. Його досвід, рішучість і готовність підтримати інших зробили його авторитетом у підрозділі. За захист України був відзначений нагрудними знаками «Відмінний прикордонник» і «Ветеран війни», відзнакою Президента України «За оборону України», пам'ятною медаллю прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» та медаллю «За військову службу Україні».
У жовтні 2024 року Олексій разом із побратимами вирушив у район Білогорівки Сіверськодонецького району Луганської області. Військові мали виявляти та знищувати диверсійно-розвідувальні групи противника.
1 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання Олексій Якобуца загинув. 5 листопада з ним попрощалися у Коломиї. Захисника поховали на Алеї Слави міського кладовища. Військове звання старшого сержанта йому присвоїли посмертно.
Пам'ять про Олексія зберігають і в його рідному навчальному закладі. На свято Покрови на фасаді Коломийського медичного фахового коледжу відкрили та освятили меморіальну дошку на честь полеглого захисника.
