Незабуті: минає перша річниця з дня загибелі Руслана Возного
Коломиянин Руслан Возний став на захист рідної країни у березні 2024 року. Та 9 лютого 2025 року життя захисника обірвалося на Курщині.
У річницю загибелі Героя Інформатор Коломия пригадує його історію.
Возний Руслан Леонідович народився 12 грудня 1981 року в сім'ї військовослужбовця.
У 1988 році Руслан пішов до першого класу школи №10 у Коломиї. Згодом навчався у індустріально-педагогічному технікумі, який закінчив у 2002 році, здобувши професію будівельника. Багато будинків у рідному місті збудовано його руками.
У 28 років Руслан одружився, разом з коханою виховував синочка Андрія, якого чоловік дуже любив. Руслан був щирою та справедливою людиною, піклувався про рідних та нікому не відмовляв у допомозі...
У березні 2024 року чоловіка призвали у Збройні Сили України. Воїн захищав країну в 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді, був номером обслуги 2 артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону. За свою мужність та відвагу був нагороджений відзнакою "Хрест пошани".
Загинув Герой 9 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання на Курському напрямку.
Багаточисельна коломийська громада скорботною ходою провела захисника в останню путь. Поховали Героя на Алеї Слави у Коломиї.
У жалобі залишилась мама Людмила, син Андрій та дружина Марія.
23 травня, у День Героїв на фасаді школи №10 урочисто відкрити меморіал пам'яті Герою.
Вічна та світла пам'ять захиснику...
