Незабуті: рік тому в бою з окупантами загинув Іван Гончарик
Іван Гончарик був мужнім воїном, відповідальним солдатом, вірним товаришем, розумною та доброю людиною. Життя захисника обірвалося 29 вересня 2024 року на Курщині. Менш, як за місяць йому мало виповнитися лише 30 років, але назавжди залишиться 29...
У річницю загибелі Героя Інформатор Коломия ділиться історією його життя.
Гончарик Іван Богданович народився 20 жовтня 1994 року в селі Незвисько Городенківської громади. В 2001 році пішов до школи в рідному селі. Пізніше переїхав у Коломию. В 14 років залишився без батька.
Після школи навчався у Коломийському ВПУ № 17 за спеціальністю штукатур, муляр, плиточник облицювальний. Згодом працював за спеціальністю - плиточником. Після закінчення училища працював різноробочим в Україні та за її межами. З початком повномасштабної війни записався в ТрО в с. Незвисько.
Іван був призваний на військову службу по мобілізації 16 квітня 2024 року. Служив у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді водія-електрика інженерно-саперного взводу 2-го десантно-штурмового батальйону.
За час проходження військової служби Іван Гончарик зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Підтримував високий моральний дух у підрозділі, вникав у проблеми оточуючих. З розумінням ставився до питань, що виникали та враховував їх, був здатний критично оцінювати свою діяльність, стійко переносив інтенсивні навантаження.
Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши обов’язок , в бою за Україну, її свободу, Іван Гончарик загинув 29 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Медвежжя Глушковського району Курської області російської федерації.
Похований Іван Гончарик у місті Коломиї на Алеї Слави.
Вічна та світла пам'ять Герою...
