Незабуті: рік тому від ішемічної хвороби серця помер захисник Микола Настащук
Микола Настащук захищав Україну в 128-й гірсько-штурмовій бригаді, та 19 квітня у Коломийській ЦРЛ серце воїна зупинилося.
Інформатор Коломия пригадує історію бійця.
Микола Настащук навчався у Воскресинцівській школі, згодом продовжив здобувати освіту в Коломийському ВПУ №14. У 1985 році був призваний на строкову службу в армію, здобув професію «машиніст автомобільних кранів 6-го розряду».
З дружиною Микола виховав двох дітей: дочку Христину та сина Ігоря; дочекався онуків. Воїн був доброю, щирою людиною, турботливим та люблячим батьком і чоловіком, вірним, відданим побратимом. Мотивований, ідейний захисник і один з найкращих водіїв. Дуже любив автомобілі, які стали його захопленням, а пізніше і професією у мирний час і під час війни.
З початком повномасштабної війни його мобілізували до лав Збройних Сил України. Ніс службу у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Воїн був інструктором навчального взводу навчальної роти підготовки механіків-водіїв бронетанкової техніки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного військ Збройних Сил України на території Донецької та Луганської областей.
За період військової служби в АТО/ООС та російсько-української війни внаслідок отриманих численних поранень і контузій неабияк похитнулося здоров’я воїна. 19 квітня 2024 року серце Миколи Настащука раптово зупинилося серце, воїн помер від ішемічної хвороби серця в Коломийській ЦРЛ.
21 квітня, рідні, односельчани, знайомі, духовенство та побратими назавжди попрощалися з бійцем біля його рідного дому. Поховали захисника на місцевому кладовищі у Корничі.
На фасаді Воскресінцівської школи 18 грудня 2024 року відкрили меморіальну дошку захиснику.
Микола Настащук був нагороджений двома почесними відзнаками «За бойову звитягу».
Вічна пам’ять захиснику…
