Сьогодні минає два роки з дня загибелі Сергія Резніка - мужнього захисника, досвідченого військового, вірного сина України. Він був відданим своїй справі, воював на багатьох напрямах, попри поранення та труднощі зі здоров'ям повертався у стрій, неодноразово був нагороджений. Та 25 лютого 2024 року ворог забрав життя Сергія...
У річницю загибелі Героя Інформатор ділиться історією його житття.
Резнік Сергій Володимирович народився 18 листопада 1978 року в селі Голубівка Сумської області. Після закінчення школи вступив в училище. 1997 року проходив службу в ЗСУ. У 1999 році був прийнятий на посаду у Відділ органів внутрішніх справ у місті Києва, дослужився до звання капітана.
2007 року закінчив ВСП "Бобровський фаховий коледж імені О. Майнової НУБІП України" за спеціальністю "Економіка та менеджмент".
У 2013 році познайомився з майбутньою дружиною,коломиянкою Іриною. Молода сім'я замешкала у Коломиї. А вже за рік - у 2014 році Сергій пішов добровольцем на захист України.

Захищав Україну у складі 25 десантно-штурмової бригади, був снайпером. Брав участь у боях Донецької та Луганської області. Воював в населених пунктах Мар'янка, Вугледар, Жданівка, Савур-Могила, Авдіївка. Також брав участь у боях за Дебальцеве і Луганський аеропорт. Отримав нагороду.

Потім по контракту доєднався до десантно-штурмової роти третього батальйону тактичної групи 80 окремої десантно-штурмової бригади, виконував обов’язки снайпера.
9 листопада 2017 року в районі Луганської області отримав множинні кульові поранення лівого стегна. Був відзначений нагородою від головнокомандувача Степана Полторака.

24 лютого 2022 року Сергій знову пішов захищати Україну, незважаючи на інвалідність.
Воював у складі 79 батальйону 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені Дмитра Вітовського. 1 вересня 2022 року знову отримав поранення - перелом шийного відділу хребта. Проте і це не завадило справжньому чоловіку захистити свій народ: після реабілітації знову рушив на передову. Сержант Сергій Резнік був майстром воєнної справи: виконував обов’язки снайпера, розвідника, кулеметника. Неодноразово був нагороджений за зразкову службу.

25 лютого 2024 року в селі Малинівка Запорізької області його побратими прийняли свій останній бій... на жаль, ціною власного життя. Разом з ще чотирма бійцями Сергій відважно захищав позиції. Та життя воїна обірвалося. У нього залишилася мама, кохана дружина Ірина та син Максим. Ще одна українська родина втратила рідну людину, а Україна - справжнього патріота й вірного сина...
Із Сергієм Резніком прощалися у Коломиї 7 березня 2024 року. Поховали Героя на Алеї Слави.
Схиляємо голови перед світлою пам'яттю захисника, мужнього чоловіка, гідного українця... Вічна пам'ять.