Сьогодні минає рівно три роки, як під час захисту України загинув Володимир Бобик з Коломиї. Свій шлях воїна чоловік розпочав ще у далекому 2016 році, воював на багатьох напрямах фронту, отримав чимало нагород. Та життя Героя обірвалося під час ворожого обстрілу.
В цей день Інформатор Коломия згадує історію життя захисника.
Бобик Володимир Михайлович народився 2 грудня 1970 року в мальовничому селі Горінчево, що на Закарпатті, навчався в технікумі в Глухові, потім пішов служити до армії, після вступив у школу прапорщиків.
Закінчивши її, залишився служити в Коломиї в льотній частині. Тут і зустрів свою майбутню дружину Марію, з якою створив сім’ю. В 1992 році в них народилася дочка Світлана.
Після закриття льотної частини Володимир почав працювати в сфері будівництва, де розширював коло друзів і колег. Виховував дочку, видав заміж. Дочка подарувала прекрасного внука Олександра 6 серпня 2015 року.
У 2016 році Володимир вирішив стати на захист нашої країни і своєї родини. Проходив службу у Володимир-Волинському в 14 окремій механізованій бригаді імені Романа Великого. Від 2016 року брав участь у бойових діях у зоні проведення антитерористичної операції згідно з Указом Президента України від 14.01.2015р.
За роки перебування на службі був нагороджений такими відзнаками: Генерального штабу Збройних Сил України нагрудним знаком “Учасник Ато”, медаллю “Ветеран війни”, медаллю “За жертовність і любов до України”. Грамотами і подяками за сумлінне виконання бойових завдань з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях.
Коли почалося повномасштабне вторгнення рф Володимир продовжив боронити рідну країну від загарбників. Брав участь у важких боях у Чернігівській, Миколаївській, Харківській областях. Був сержантом, командиром радіовідділення взводу звʼязку 14-ї окремої механізованої бригади. Перед загибелю боронив Україну в Донецькій області.
4 липня 2022 року під час виконання бойового завдання Володимир Бобик загинув від ворожого обстрілу.
Вічна пам’ять та шана Герою… Щирі співчуття рідним, близьким полеглого воїна, який до останнього боронив українські землі....