У цей сонячний осінній день село П'ядики огорнуло сумом та жалем... На вічний спочинок рідні, близькі, односельчани, громада проводжала захисника, сина, чоловіка, батька, дідуся Юрія Мокрицького, який поліг у боях за Україну.
Інформатор теж віддав шану Герою...
Мокрицький Юрій Богданович народився 4 листопада 1971 року в селі П'ядики Коломийського району, де й провів дитячі роки. Навчався в Коломийському ліцеї №1 ім. Василя Стефаника. З раннього віку любив багато читати, захоплювався футболом, історією, географією, а найбільше шахами. Здобув звання Кандидата в майстри спорту з шахів.
Після повернення з армії зустрів свою другу половинку Руслану, з якою спільно виростили та виховали трьох донечок - Анастасію, Катерину, Ірину-Марію, та дочекалися двох онучок.
Чоловік став на захист держави ще на початку повномасштабного вторгнення - в березні 2022 року. За час служби зарекомендував себе як відповідальний, товариський, надійний побратим, вірний військовій присязі та українському народу. Служив старшим сержантом на посаді командира відділення радіоперешкод взводу радіоперешкод в/ч 4882.
Юрій загинув під час виконання бойового завдання 15 жовтня 2025 року.
У жалобі залишилась мама, дружина, доньки, онучки, сестри, брати, сумує вся родина, близькі, сусіди, друзі, побратими...
В обідню пору сонячного дня, 20 жовтня, в Будинку культури села П'ядики розпочалося прощання. Десятки людей прийшли віддати шану Герою Юрію Мокрицькому. Похоронна процесія рушила від Будинку культури вулицями села до п'ядицької церкви, а звідти на місцеве кладовище, де захисник знайшов вічний спочинок.
Висловлюємо співчуття рідним, близьким, побратимам Юрія...