Перший документальний фільм калуських журналістів зібрав аншлаг у ліцеї №3
27 квітня в актовій залі Калуського ліцею №3 відбувся прем’єрний показ першого документального фільму журналістів "Інформатора" — "Ядерна рілля". Стрічку створили до 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС.
Розповідає Інформатор Коломия посилаючись на Інформатор Калуш.
Презентація викликала значний інтерес серед глядачів — у залі майже не залишилося вільних місць. Під час перегляду панувала зосереджена тиша, яка лише підкреслювала емоційність і глибину теми. Присутні уважно стежили за розвитком подій, інколи реагуючи щиро й емоційно, адже йшлося про трагічні сторінки історії, що досі болять.
Наразі фільм "Ядерна рілля" на YouTube-каналі "Інформатора" вже зібрав понад 13 тисяч переглядів. Фільм можна переглянути нижче:
Авторка стрічки Вікторія Ганчук розповіла, що ця робота має для неї особливе значення:
“Цей фільм є дуже особистим для мене, адже двоє моїх дідів були ліквідаторами аварії. Одни із них, на жаль, не зможе його переглянути. Але це водночас пам’ять про нього і про кожного ліквідатора, який працював над усуненням наслідків цієї страшної трагедії”.
Співавтор фільму Ярослав Куцій підкреслив, що стрічка виходить за рамки звичайного документального відео:
“Ядерна рілля” є не просто документальною стрічкою. У ній перш за все зафіксовано історію родин, яких безпосередньо торкнулася ця страшна трагедія. Це лише декілька історій, які намагалися передати перебіг подій 40-річної давності. У цьому короткому фільмі кожен міг побачити суть радянської тоталітарної машини — знищення свого народу, а особливо українців. Цей фільм є вдячністю кожному і кожній, хто своїми руками врятував світ від загибелі. Адже, якби ліквідаторам не вдалося зробити підкоп, міг статися другий вибух і наслідки були б набагато гіршими”.
Свою оцінку побаченому дав і ліквідатор аварії Ярослав Олійник:
“Дуже талановито знято. Якщо протягом фільму у залі була тиша і всі його дивилися, а тим більше до кінця тримав у напрузі, значить він вартий цього. Творчих успіхів і щира подяка творцям”.
Після завершення стрічки в залі на кілька секунд запанувала тиша, яку змінили тривалі оплески — глядачі підвелися, дякуючи авторам. Люди не поспішали розходитися і вже поза залом вони ще довго обговорювали фільм, ділилися власними історіями та згадували рідних, причетних до ліквідації наслідків аварії. Розмови точилися спокійно й задумливо.
Наприкінці автори наголосили на важливості сучасної боротьби України:
“Наша боротьба триває. Їх не 6 років і навіть не 12. Ми боремося за незалежність вже більше 300 років. Ця презентація можлива завдяки Збройним Силам України. Донатьте і підтримуйте наше військо”.
