Санаторій "Косів": місце, яке три століття поспіль приймає відвідувачів
Санаторій "Косів" — один із найдавніших оздоровчих закладів українських Карпат, що не одне століття приймає пацієнтів і мандрівників у пошуках зцілення серед природи. За роки свого існування він встиг стати не лише місцем лікування, а й пам’яткою культури та медицини, історія, якої вражає.
Інформатор Коломия розповість історію санаторію "Косів".
Тарнавський родом із Львівщини, вчився у Кракові, працював у шпиталях Львова, але в якийсь момент вирішив переїхати до Косова. Тут у 1893 році він відкрив приватну лікарню-пансіон — лічницю, яка швидко стала відомою на всю Галичину. Лікування базувалося на доволі суворій системі: вегетаріанська їжа, фізична праця, холодні обливання, повна відмова від кави, алкоголю та сигарет.
Ранок у пацієнтів починався ще до сходу сонця – зарядка, біг босоніж по траві, далі – робота в саду чи тягнення тачки з камінням на гору. Увечері – спільні співи й танці, теж як частина терапії. Не витримували всі: хтось таємно купував у селян яйця чи ковбасу, але якщо ловили – штраф. Місцеві спостерігали за цією "панською" реабілітацією з цікавістю, і називали таких відпочивальників "вар’ятами Тарнавського".
Цікавим є те, що у 1920-х роках день перебування з харчуванням коштував від 10 до 15 злотих залежно від сезону. Це були значні гроші: для порівняння, кілограм житнього хліба у 1926 році коштував лише 42 гроші.
Попри все, щороку сюди приїжджали сотні людей – відомі й не дуже. Лічниця стала модною, а сам Тарнавський – авторитетним лікарем. Але з початком Першої світової війни його заарештували. Його звинуватили у нелояльності до імперії, засудили до розстрілу. Врятували його колишні пацієнти. Після війни він повернувся до Косова і знову почав працювати.
У 1939 році, після приходу радянської влади, родина Тарнавських емігрувала. Кажуть, що самого лікаря довелося вивозити майже силою — він не хотів полишати свою справу. Помер він у 1943 році в Єрусалимі, до останнього мріючи повернутись у Карпати.
Після війни, у 1946 році, на місці колишньої лічниці відкрили вже державний санаторій. Спочатку — для дорослих хворих на туберкульоз. Згодом — для дітей. У 80-х тут активно лікували й реабілітували дітей із захворюваннями легень. У повітрі Косова й справді щось є — це визнають і лікарі, і пацієнти.
Декілька старих вілл, збудованих ще за Тарнавського, збереглися й до сьогодні. Їхній вигляд відрізняється від типових радянських корпусів: дерев’яні фронтони, веранди, різьблені балкони. Проекти створював сам Тарнавський разом із архітектором Казімєжем Мокловським.
Зараз санаторій приймає відвідувачів, проводить реабілітацію. У більшості це діти, проте і дорослих вистачає. Якщо пройтися територією — все ще можна уявити, як тут сто років тому хтось босоніж біг по росі, а хтось співав на вечірніх зібраннях на веранді.
Павлюк Віолетта
Частину матеріалу написано на основі інформації Karpaty.info.
Слідкуйте за нами у Телеграм
