Сезон ягід у розпалі: скільки можна назбирати за день та чому це далеко не легкий заробіток
На Прикарпатті триває сезон чорниці та ожини. Для когось це можливість підзаробити, а для когось — нагода провести день серед гір. Але за кожним літром ягід стоїть важка фізична праця: довгі переходи, повні відра та години сортування урожаю.
Жителька села Сливки на Калущині Тетяна Вагилевич нещодавно побувала в горах поблизу Осмолоди. Вона розповіла, яким видався цьогорічний сезон, скільки ягід вдалося зібрати та чому ця справа набагато складніша, ніж здається на перший погляд.
Пошук ягід — як лотерея
Тетяна каже, що вибирається в гори не надто часто, але кожен такий похід приносить особливі враження.
“Цього разу компанію мені склала справжня знавчиня гірських ягід – Надія Тичковська. Разом із чоловіком вони чи не щороку їздять у гори, добре знають ягідні місця, збирають афини та займаються їх продажем”, — каже вона.
Цього разу вони вирушили за Осмолоду, де шукали ягоди на зрубах. За словами жінки, передбачити, чи буде врожай, практично неможливо. До більшості ягідних місць автомобілем не доїхати, тому значну частину шляху доводиться проходити пішки.
“Ідеш майже навмання, сподіваючись, що природа цього разу буде щедрою. Після довгої дороги нас чекала справжня винагорода – великі, соковиті, неймовірно смачні гірські афини. Не всюди вони такі. Найкращі ростуть на сонячних місцях серед невисокого вересу. Саме там ягода набирає особливого смаку, аромату й солодкості”, — ділиться Тетяна.
Найважче — повертатися з повними відрами
Якщо пощастить знайти гарне місце, за день досвідчені збирачі можуть принести від 20 до 40 літрів ягід. Під час цього походу Тетяні вдалося назбирати майже 30 літрів.
Втім, каже жінка, зібрати ягоди — це лише частина роботи. Найбільше сил забирає дорога назад.
“Найважче починається тоді, коли повні відра потрібно винести з гори. Зійти зі зрубу через хащі, де не знаєш, що ховається під ногами, вибратися на дорогу, а потім ще донести весь цей врожай до машини – ось це справжнє випробування. Саме цей етап забирає найбільше сил”, — зізнається жінка.
Після гір робота не закінчується
Повернувшись додому, ягоди ще потрібно перебрати, очистити від листя, гілочок та іншого лісового сміття. У родині Вагилевичів це роблять усі разом.
“Перебираємо всі разом – дитина, мама, брат, бабуся. Завдяки цьому покупці отримують чистенькі афини, саме такі, як на фото. Хоч ягоди й зібрані грабачками, вони охайні, добірні та готові до продажу”, — наголошує Тетяна.
Після цього ягоди намагаються якнайшвидше продати, щоб вони залишалися свіжими. На початку сезону літр афин продавали по 250 гривень, однак згодом ціну довелося трохи знизити. Водночас жінка переконана, що покупці мають розуміти, скільки праці стоїть за кожним літром.
“Часто можна почути, що на ягодах легко заробити великі гроші. Так, є люди, які роками знають найкращі місця, багато ходять, шукають нові ягідники й можуть назбирати дуже багато ягід на здачу, заробивши за день чималу суму. Але це не про мене. Я ходжу в гори нечасто, більше заради самого процесу, неймовірної природи та можливості відчути справжню ціну цієї праці”, — підсумовує Тетяна Вагилевич.
Поки триває сезон чорниці, у карпатських лісах також активно збирають ожину. За словами Тетяни, цього року ціна на неї зросла і зараз становить близько 70 гривень за кілограм.
Жінка додає, що, купуючи лісові ягоди, варто пам’ятати: їхня вартість — це не лише смак і користь. Це ще й десятки кілометрів гірськими стежками, важкі відра на плечах і довгі години роботи, щоб уже наступного дня покупці могли отримати свіжі, чисті та якісні ягоди.
Слідкуйте за нами в Instagram
Коломия в Інстаграм. Цікаві новини, відео та світлини. Підпишись 👇
