Сокиру скіфів, віком приблизно 2 500 років, знайшов на полі прикарпатець
Скіфська сокира, якій близько 2500 років, знаходилась у землі серед поля. Унікальна знахідна належить пошуковцю Роману Легуну з Калущини.
Про це Інформатору стало відомо з розповіді Інформатор Калуш.
За словами чоловіка, знайдений артефакт датований VI-VII століттями до нашої ери і важить близько 1 кг. Цей інструмент був універсальним: його використовували як для роботи, так і в бою, іноді навіть “чухали голову ворога”.
Роман Легун із села Креховичі Брошнів-Осадської громади є засновником та головою громадської організації "Пошуково-історичний клуб “Едельвейс”". І це не перша скіфська річ у його колекції.
Як досвідчений пошуковець, Роман завжди консультується зі спеціалістами, які за стилістикою допомагають точно визначити вік знайдених артефактів. Серед його знахідок є й інші, ще більш давні: речі Гава-голіградської культури (вік - близько 3,5 тисячі років), артефакти, яким 10-15 тисяч років, а також скам’янілі морські їжаки, що жили мільйони років тому.
Чоловік розповів, що сам процес пошуку був непростим, адже поле, де знайдено сокиру, було просто всипане металевим сміттям.
“Прилад бемкав, пікав і баламкав на все підряд… Тому я, як і роблю завжди в такому випадку, змінив налаштування і “відсік” чорний метал, щоб не заважав”, – говорить пан Роман.
Зазвичай пошуковець не копає залізо, оскільки завжди вистачає кольорових сигналів на металошукачі, серед яких найчастіше трапляються алюмінієвий дріт, мідні монетки (Польща, Австрія, ссср), гільзи, кулі та шрапнель усіх війн. Роман разом з дружиною Світланою прийшли на поле в пошуках лише одного-двох, але “правильних” сигналів.
Сокира знайшлася випадково. Одного разу чоловік викопав залізного кованого цвяха, який за сигналом був чітко ідентифікований, як гарна срібна монета. Хоча його металошукач жодного разу не відкинув цей сигнал у “чорне”, пошуковець вирішив копнути ще один схожий сигнал, який вже трохи “чорнив”.
“Лопата одразу заскреготіла по залізу. Я викинув з ямки якусь залізяку і парам-пам-пам! Тонкообушна скіфська сокира. Стан її чудовий. Третя моя така”, — ділиться враженнями Роман.
У його колекції вже є більша та менша (з втратами) скіфські сокири, а також скіфський ковальський молот, поки що тільки залізні.
Роман Легун, захоплений історією, пояснює історичний контекст знахідки.
“У сьомому столітті до нашої ери, на землі сучасної України, прийшов іраномовний народ. Скіфи. Діти Геракла. Кімерійців, що жили в північному Причорномор’ї, частково витіснили, значну частину асимілювали. Поглинули. Поступово оволоділи територією від Дону до Дунаю і від Криму до Карпат. І створили найбільшу державу на території Європи за всю історію людства – Велика Скіфія. Протодержава проіснувала чотири сотні років. Її воїни наводили жах на своїх сусідів. Їхні культурні надбання безцінні. Їхні поховальні кургани і нині є мовчазними свідками величі того народу. Наша українська мова має багато слів скіфського походження“, – деталізує пошуковець.
Читайте нас у Facebook
