Стихійна розруха: як природа бере своє на польському кладовищі у Коломиї

Інформатор Коломия готовий розповісти його історію та показати, як це місце спокою відчувається нині.

Старе польське (римо-католицьке) кладовище в Коломиї — це одна з найдавніших пам'яток міста, що розташована між сучасними житловими масивами: вулицями Мазепи та Бандери.

Історія заснування римо-католицького некрополю

Територія була виділена польській громаді наприкінці XVIII ст. Кладовище функціонувало понад 150 років і було офіційно закрите для нових поховань у 1950-х роках. Тож уже понад сім десятиліть цвинтар має статус недіючого. Через тривалий період занедбаності багато пам’ятників перебували в аварійному стані, проте в останні роки проводяться акції з впорядкування за участю польських волонтерів та місцевих активістів.

Більшість збережених надгробків є витворами мистецтва з пісковика. Протягом останніх років польські волонтери з Товариства любителів кресової культури (м. Вроцлав) разом із місцевими активістами займаються очищенням та ідентифікацією занедбаних могил.

Хто спочиває на коломийському давньому кладовищі

Тут переважно розташовані родинні склепи відомих польських міщан, лікарів, юристів та вчителів, які жили в Коломиї до 1939 року.

Також на цвинтарі знаходиться пам'ятник воякам австрійської армії, які загинули в боях за Коломию у роки Першої світової війни.

Крім того, у військовому секторі також встановлені імена вояків УГА (Української Галицької Армії) та УНР, які були ідентифіковані зусиллями краєзнавця Ярослава Полатайчука та працівників Музею історії Коломиї.

Через Коломию проходили фронти Першої світової війни, а в передмісті (на Косачеві) діяв табір для інтернованих. Багато померлих від хвороб (тифу та «іспанки») у той період також знаходили спокій на цьому або прилеглих цвинтарях. Хоча про такі поховання на римо-католицькому некрополі достаменно не описані. Більше відомостей про могили жертв епідемій холери у П'ядиках.

Глум над смертю: випадки вандалізму на польському кладовищі у Коломиї

Дивно, але тут також полюбляють зустрічатися місцеві підлітки. Нерідко в затінку високих дерев, оповитих плющем, на давніх склепах можна побачити молодь: сигарети, музика, алкоголь, загравання... Таке собі ритуальне місце поцілунків.

Ні для кого не секрет, що десятиліттями жодні закони не зупиняли молодь влаштовувати "туси" на могилах польского кладовища. Часом перехожі їм робили зауваження, часом - мовчки проходили повз, мовляв, не мої діти - не моя відповідальність. Та, вочевидь, все зайшло занадто далеко.

До прикладу, у 2018 році невідомі повалили хрести.

А в серпні 2021 року троє неповнолітніх не обмежились зустрічами на кладовищі. Вони залізли у родинний склеп, витягнули скелет з труни і знімали відео із людським черепом. Ці записи підлітки-вандали опублікували в соціальних мережах.

Читайте до теми: Мертві не скаржаться: фоторепортаж з Монастирка в Коломиї

Нині за змаганнями некрополя із часом спостерігають зі своїх вікон жителі 5-поверхівки на вул. Бандери. Стежками цвинтаря скорочують собі дорогу коломияни, почасти навіть матусі, що ведуть дітей у садочок №19, розташований одразу за цвинтарною межею. 

З усіх сторін кладовища - щільна міська заудова. Уявляю, з яким ентузіазмом місцеві забудовники взялися б зводити тут цілий комплекс висоток. Та, на щастя, ми не радянці, які з легкістю розорювали могили, витягаючи з надр землі людські скелети. Нагадаємо, так сталось із єврейським кладовищем на вул. Бандери, більшу частину площі некрополя зараз займає стадіон школи №4 та кілька багатоповерхівок.

Наразі ж у секторі між вул. Бандери та вул. Мазепи досі покояться людські останки, але відчуття, що це ритуальне місце, стирається. Це вже більше про історію, зокрема історію людей, які розбудовували, захищали (чи й завойовували) Коломию, лікували та вчили, досліджували науки, а нині покояться у напівзруйнованих могилах, які все рідше провідують.