Свої берегів не знають | Без конкурсу і з самобудом: як родички коломийського депутата міськради отримали землю біля озера

Коломийська міська рада надала в оренду на півстоліття земельну ділянку впритул до міського озера ім. Юрія Руфа. І неабикому, а дружині депутата з фракції «Самопоміч» 48-річного Романа Крутка та цивільній дружині його брата.

Більше: Виявилось, за прізвищами жінок сховались два брати Крутко

Це сталося без конкурсу лише з однієї причини — його родички є власницями будівлі бару “Кружало” на цій землі. Нещодавно і бар, і право оренди землі на міському озері перейшло до підприємця з Надвірної. 

Цей бар фактично був самобудом, узаконеним в дуже сумнівний спосіб — через судовий спір між Крутком і його теперішньою дружиною. Бо офіційно на будівництво чи реконструкцію об’єктів на цій землі міська рада не видавала дозволів. Справа про самовільне будівництво навіть потрапила до суду, але нікого так і не покарали.

Все це не зупинило ні депутатів міської ради, ні голову ради, які вирішили віддати землю родичкам свого колеги в довготривалу оренду за менш як 5,7 тис. грн на рік. Розповідаємо, як це сталось і хто в цьому винний. 

 Узаконити МАФ

Почалося все ще 1998 року з маленького металевого кіоску на асфальтованому майданчику впритул до міського озера у Коломиї. Тут молодий Роман Крутко та його матір Марія продавали пиво та перепічки. Назвали це місце “Кружало”.

Спершу кіоск діяв навіть без дозвільних документів. Але потім  Роман Крутко отримав від Коломийської міськради дозвіл на встановлення тут збірно-розбірного торгового павільйону площею 40 кв.м. 

Згідно з інформацією у судовому реєстрі, потім мати Романа Крутка “організувала завезення та розміщення там невстановленими особами будівельних матеріалів”, а потім незаконно організувала демонтаж наявної будівлі й нове будівництво двоповерхового кафе.  

 До теми: Справа "Кружала": прокуратура знайшла порушення у виділення землі родичкам депутата Крутка

Тимчасові споруди або як їх раніше називали малі архітектурні форми (МАФи) не є об’єктами нерухомості. Але цей таки зареєстрували як нерухомість. 16 червня 2014 році Роман Крутко нібито продав цю тимчасову споруду площею 40,6 кв.м на вул. Новодворського, 17 як об’єкт нерухомого майна своїй майбутній дружині Ірині Зубковій. Цей договір і розписку від руки на 10 тис. доларів вона через два роки долучила до свого позову до Крутка, вимагаючи визнати права власності на нього.

На той час Ірина Зубкова та Роман Крутко могли вже бути у стосунках. Зокрема, на сторінці брата депутата знаходимо спільне фото майбутнього подружжя Крутка-Зубкової дорогою на відпочинок у липні 2016 року.

У цьому, на наш погляд зімітованому судовому спорі, Зубкова стверджувала, що Роман Крутко хоч і отримав гроші, але ухиляється від явки до нотаріуса для посвідчення цього договору купівлі-продажу. Мовляв, просто перестав відповідати на її телефонні дзвінки.

Ясна річ, що ухиляється, адже як нотаріус могла посвідчити укладання договору купівлі-продажу за відсутності свідоцтва на право власності на нерухомість або ж землю.

На засідання вони обоє не прийшли, подавши суду письмові заяви посвідчені одним і тим же нотаріусом одного і того ж дня. Як і очікувалось, Роман Крутко позовні вимоги одразу визнав і попросив справу розглядати за його відсутності.   

Позов розглядав суддя Коломийського міськрайонного суду Олександр Калинюк. Вже через 10 днів після того, як справа потрапила до нього, він вирішив визнати право власності на бар за Зубковою. Ми так і не почули, які документи, що підтверджували б існування об'єкта нерухомості розглядав суддя, бо в суді відмовились від коментарів. Немає цього і в рішенні. Як нотаріус могла посвідчити укладання договору купівлі-продажу за відсутності свідоцтва на право власності на нерухомість або ж землю? І врешті, чому суддя не вимагав документів, ухвалюючи рішення? Саме тому цей суд між Крутком і Зубковою має ознаки зімітованого судового процесу з метою узаконення МАФу як нерухомості.

Тим часом у Коломийському судді на наші запитання натякнули: “суддя зобов’язаний звернутись з повідомленням про втручання в його діяльність як судді… до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора”. 

Річ у тому, що історична довідка з реєстру нерухомості за даними Романа Крутка не показала старі записи про володіння ним такого об'єкта нерухомості. Від БТІ ми теж нічого не добились. А у рішенні судді згадується хіба технічний паспорт від  «Геоземкадсервіс», виданий на бар незадовго до звернення до суду. 

2 серпня 2016 року Ірина Зубкова офіційно стала власницею бару площею 40,6 кв.м на вул. Новодворського, 17, бо такий запис з’явився в реєстрі нерухомості. Так “іменем України” юридично виникла нерухомість на комунальних землях біля міської водойми. 

Непокарані за самобуд

У 2018 році Ірина Зубкова продала половину будівлі бару цивільній дружині брата Романа Крутка Юлії Федюк. Після того у 2020-му міськрада дозволила їм розробляти проєкт землеустрою на ділянку площею 0,0267 га на березі міського озера, а у квітні 2024-го - затвердила його і передала їм землю в оренду на 49 років. Вартість оренди 267 кв. м землі для родини депутата складає 5695,95 грн на рік. 

Нагадаємо, в оренду передали без конкурсу. Можливість отримати землю без торгів передбачена Земельним кодексом України, який визначає, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на них будівель, приватної форми власності.

Тобто наявність там об’єкта нерухомості була ключовою. Але міська рада не поцікавилась історією появи об'єкта нерухомості на цій землі. Так само і раніше, виглядає, їм було байдуже, що на комунальній землі з’явився якийсь об’єкт — реєстраційні дії не оскаржували. 

Навіть зараз цей об’єкт, схоже, є більшим за 40,6 кв.м, які вказані в реєстрі нерухомості. Згідно з ухвалою суду, перший поверх бару “Кружало” за техпаспортом 2016 року має площу 19,9 кв.м. Погляньте на фото і порівняйте “Кружало” із кіоском на вул. Лисенка, що має площу 20 кв.м. 

 25 з 35 депутатів підтримали рішення про передачу землі. Наприклад, член депутатської фракції “Слуга народу” Максим Мензатюк зауважив, що підтримали це рішення фракцією, опираючись на те, що “заклад стоїть там уже 20 років, ніхто не може з цим порядок зробити, то треба надати (в оренду, — ред)”. 

“Працює, сплачує податки людина, то чого б не надати? Ніхто ж не зносить, ніхто нічого не робив ні цієї каденції, ні попередньої, ініціатив ніяких не було, хоча було багато голосних заяв. То, в принципі, і міський голова просив підтримати”, — каже Мензатюк.

Голова фракції “Батьківщина” Сергій Федчук прокоментував, що хоча були зауваження юристки міської ради, вирішили таки підтримати у зв’язку з тим, що там є нерухомість. Ну, і щоб підтримати бізнес. “Це був перший підприємець, який зайшов на озеро. І він розвивав свою діяльність, розвивав озеро як відпочинкове і наводив порядок у парку. Коли там не було нікого, то ніхто не хотів нічого робити, а коли тільки все появилось, зразу багато людей почало розуміти “а чого це не я там це роблю. Тому я думаю, що Роман (йдеться про Крутка, - ред.) має право мати там розвиток, він там розпочав це все, тому мав право отримати земельну ділянку, тим більше у нього там є нерухомість”.

Подібною є позиція і представника партії “Самопоміч” Сергія Коцюра: “Підприємців треба підтримувати, якщо людина готова працювати й розвивати це місце, то таку людину треба підтримувати”. 

Депутат міськради від “Європейської солідарності” Микола Андрійчук каже, не підтримував передачу землі в оренду, бо “воно незаконне для людей простих, а якщо це ще й робить депутат, то це інституцію депутатства множить на нуль”. Аналогічно проголосував і “свободівець” Євгеній Заграновський. Він пояснив, що голосував проти, бо вважає, що це рішення є незаконним і від самого початку сфальшоване: “Воно (“Кружало”, - ред.) є у природоохоронній зоні”. Та разом з тим зауважив, що сумнівається, що закон у цьому питанні переможе. 

Пізніше, вже після позитивного для Крутка рішення депутатів про надання землі в оренду, у грудні 2024 року той же суддя Коломийського міськрайонного суду Олександр Калинюк винесе ще одне рішення. Це ухвала, якою маму депутата Марію Крутко звільнять від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 197-1 ККУ — за самовільне будівництво бару “Кружало” на самовільно зайнятій земельній ділянці. 

Жінка, як сказано в судовому реєстрі, “організувала будівництво невстановленими особами двоповерхової будівлі з метою її подальшого використання під нежитлове приміщення (кафе) спільно з сином”. Захист пані Крутко наголошував на тому, що “на час постановлення даної ухвали власниками вказаного нежитлового приміщення виготовлено всю необхідну та передбачену законодавством України документацію як на даний об`єкт будівництва, так і на земельну ділянку. Таким чином, захисник вважає, що вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення втратило характер суспільно небезпечного діяння у зв`язку з локальною зміною обстановки”.

Звільнили її у зв'язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності. “Суд дійшов обґрунтованого висновку, що наявні всі обов`язкові умови, передбачені ст.48 КК України, для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, у зв`язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю” - йдеться в ухвалі. 

У відповідь на наш запит керівник Коломийської окружної прокуратури Ігор Мартинюк пояснив, що апеляцію не подавали, бо не було встановлено підстав для цього. 

Чи можна будувати на березі

Будувати об’єкти нерухомості у прибережній захисній смузі не можна, пояснює адвокатка, експертка Софія Шутяк. При передачі ділянки під баром в оренду до ухвали було важливе зауваження заступника начальника юридичного відділу міськради. “Не затверджено проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги”, - написала Владислава Максим’юк. 

Площа дзеркала міського озера ім. Руфа у Коломиї за підрахунками земельного експерта Богдана Мондрика орієнтовно становить 5,4 га. Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України та до ст. 60 Земельного кодексу України, для водойм понад 3 га прибережна захисна смуга становить 50 метрів. Але у межах населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, йдеться у ст. 60 Земельного кодексу України. 

Коломийська міська рада двічі намагалась визначити межі озера ім. Руфа, щоправда, називаючи його ставком. Так питання “Про затвердження проекту землеустрою щодо організації й встановлення меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (прибережної захисної смуги ставка по вулиці Антона Чехова в м. Коломиї)” йшло на розгляд депутатів 22 вересня, але питання зняли з порядку денного. А вже 6 жовтня 2022 року воно більшості голосів не отримало. 

В офіційних документах водойму називають ставком як мінімум з 2018 року, хоча на вході ви зустрінете назву “озеро ім. Юрія Руфа”. Коломияни також ніколи не називали міське озеро ставком. Але в ратуші переконують, ставок - це штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. куб метрів води. Саме тому, влада класифікує водойму як став. Проте з цим готові були посперечатися місцеві рибалки, корінні мешканці та місцевий еколог.

Еколог і представник Української природоохоронної групи Петро Тєстов пояснює: “Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. 

З 2014 року існує позиція Верховного суду, відповідно, нею користуються суди інших інстанцій  щодо того, що прибережні захисні смуги, навіть якщо їхні межі не визначені проєктами землеустрою чи іншою документацією, існують в силу вимог Водного Кодексу України. Тому посилання забудовників на те, що, мовляв, якщо немає проєкту землеустрою, то і прибережної смуги немає, це неправильна позиція. І ця практику Верховного суду з 2014 року постійно підтверджується використаннями по інших справах. До прикладу, тут. Як представник Української природоохоронної групи я вважаю, що ця забудова є незаконною.

Так, Водний Кодекс подає чіткі правила щодо цього у ст. 88: якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів — згідно з частиною другою цієї статті - 50 метрів від берегового зрізу. І будувати тут заборонено».

Ми виміряли рулеткою відстань від озера до пабу “Кружало” і вона складає 11 метрів. Так, звісно, ми не експерти у таких замірах, але 50 метрів там точно не побачили.

P.S.  

У березні 2025 року паб “Кружало” оголосив про закриття. 10 квітня 2025 року бар і право оренди земельної ділянки на озері перейшли до  підприємця з міста Надвірна Тараса Сіщука.

У барі розпочали ремонт. Окрім нового зеленого забарвлення, заклад змінює свою концепцію на кафе мексиканської кухні. Новий власник підтвердив, що придбав “Кружало” і здобув право довгострокової оренди землі на озері ім. Юрія Руфа. Проте не назвав, за яку ціну, і не прокоментував, чи йому відомо про спірні питання законності будівництва закладу і передачі землі в оренду.

Тим часом триває досудове розслідування у ще одній дотичній справі. 

Коломийська окружна прокуратура на наш запит повідомила, що це кримінальне провадження зареєстроване у вересні 2024 року і стосується відведення землі під пабом “Кружало” за фактом можливого зловживання владою або службовим становищем посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Більше деталей не розповіли через таємницю слідства, а в судовому реєстрі жодних ухвал в цій справі не опубліковано. 

Отже, зараз слідчі досліджують, чи були порушення при прийнятті рішення Коломийської міської ради про виділення земельної ділянки площею 267м. кв на березі міського озера ім. Юрія Руфа.

Депутат Коломийської міської ради Роман Крутко не відповів на наш запит на коментар, хоча отримав його. У телефонній розмові сказав, що коментувати відмовляється. Його дружина Ірина Зубкова також проігнорувала наші запитання щодо того, навіщо судилася зі своїм майбутнім чоловіком за паб “Кружало”. Ще одна із попередніх орендарок землі на озері - Юлія Федюк. З нею ми також марно намагалися поговорити. Проте готові опублікувати коментарі усіх фігурантів, якщо вони надумають висловитись з приводу цієї історії. 

Історія із забудовою пабу на березі міського озера у Коломиї важлива, бо якщо така схема спрацює, то це створить прецедент для масової забудови прибережної захисної смуги водойми.

Матеріал підготовлено в рамках трирічного проєкту

"Посилення громадського контролю в Україні

(Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine)"

в партнерстві з IWPR за підтримки

Норвезького агентства з розвитку та співробітництва

Ми працюємо завдяки підтримці читачів

Підтримай незалежну журналістику!

Підтримати