Хоча Святий Миколай і Санта Клаус часто асоціюються з подарунками та зимовими дивами, це два різних образи, що мають різне походження, традиції та значення.
Інформатор Коломия розповість, що їх об'єднує, а що принципово відрізняє.
Святий Миколай — це реальна історична особа, яка жила у III–IV століттях та була архієпископом Мир Лікійських. Він уславився добрими справами: допомагав бідним, рятував голодуючих, підтримував нужденних і несправедливо засуджених. Християни шанують його як чудотворця вже багато століть, а день його пам’яті відзначають 6 грудня. Образ Миколая — це передусім символ милосердя, духовної підтримки та жертовної любові до людей.
Санта Клаус, на відміну від Миколая, є цілком літературним персонажем. Його історія почалася в Америці у XIX столітті. Європейські переселенці, переважно голландці, привезли із собою легенди про Sinterklaas (від голландського «Sint Nicolaas») — Святого Миколая, шанованого в Нідерландах. Саме цей образ став основою для майбутнього Санти, але з часом він суттєво змінився.
У 1823 році викладач Клемент Кларк Мур створив для своїх дітей казку про веселого дідуся, який у ніч перед Різдвом спускається через димар і залишає подарунки у шкарпетках. Ця історія ілюструвала вже зовсім нового героя — не церковного святого, а доброго різдвяного персонажа.
У XIX столітті зовнішність Санта Клауса остаточно трансформувалась: він став усміхненим бороданем у червоному костюмі. А в 1930-х роках компанія "Coca-Cola" закріпила цей образ у світовій культурі, зробивши його невід’ємним атрибутом Різдва.
Сьогодні Святий Миколай і Санта Клаус — два зовсім різні символи. Миколай приносить подарунки 6 грудня та уособлює духовність і милосердя, тоді як Санта — герой зимової казки, що з’являється на Різдво. Та обидва образи нагадують нам про силу добрих вчинків і радість дарування.