Тіні минулого в серці Карпат: міфи перлин Свидовця
Карпати — це не просто гори, а живий світ, у якому кожен камінець, струмочок чи вершина має свою легенду. Тут тиша промовляє голосами предків, а природа зберігає секрети кохання, зради й магії. Серед таких місць — Свидовецький хребет, де захована історія, яка варта того, аби її почути.
Інформатор Коломия розповість кілька легенд про перлини Свидовецького хребта.
Жандарми Свидовця — скам’янілі “вартові”
Недалеко від вершини Петрос жила гуцульська родина. Одного літа до них приїхали гості — сім’я з двома синами-близнюками. У господарів була донька, красива, як сонце. Виявилося, що всі троє народилися в один день і стали нерозлучними. Обидва брати покохали дівчину, яка відповіла взаємністю, але поставила умову: «Той, хто принесе мені живу квітку едельвейса, стане моїм коханим».
Брати вирушили на пошуки рідкісної квітки. Старий вівчар показав їм гору з трьома піками, де квіти охороняють мавки — гірські духи. Лише той, хто залишиться з ними назавжди, отримає едельвейс. Хлопці піднялися, але, злякавшись, відмовилися лишатися. Ображені мавки зрушили скелю — і брати впали в безодню.
Дівчина чекала на повернення, але згодом пішла у гори, дізналася правду від вівчара і, не витримавши болю, кинулася у прірву на місці загибелі коханих. Відтоді гора має свою назву, а вітер шепоче легенду про двох братів, дівчину і квітку, що забрала три життя.
Озеро Герашаска — сльози закоханої мавки
Колись, у тій самій долині, де тепер блищить озеро Герашаска, жила лісова мавка, на ім'я Гераша. Вона закохалася в юного гуцула, який літом пас отару на гірських схилах. Її серце було сповнене ніжності й надії. Та згодом люди вирубали ліс, що був її домом. Від невимовного горя вона плакала день і ніч. Її сльози текли без упину, доки не затопили долину. Так, кажуть, і з’явилося озеро. Його назвали Герашаска — на згадку про мавку з розбитим серцем, чиє кохання й біль назавжди залишились у тихих водах Карпат.
Озеро Ворожеська — дзеркало відьом
Походження назви озера Ворожеська пов’язують із кількома давніми історіями. Одна з них розповідає про двох пастухів, які випасали овець на цій місцевості. Одного дня їх застала сильна буря з пронизливим холодом. Хлопці не встигли сховатися й загинули. Кажуть, що саме на тому місці згодом з’явилося озеро. Люди вірили, що ці води стали символом суворого, «ворожого» характеру гір.
Інша легенда — сумна історія кохання. Жила в Карпатах дівчина, на ім'я Марічка. У неї закохалися два рідні брати. Щоб вирішити, кому дівчина дістанеться, хлопці вирішили переплисти гірське озеро. Та раптово налетіла буря. Обоє потонули — не змогли дістатися берега.
Мати, дізнавшись про загибель синів, прийшла до озера й довго плакала, звертаючись до води з болем: «За що ти така ворожа до мене?..» Так і лишилася за озером ця назва — Ворожеська.
Близниця — гора-сестра з подвійним серцем
Два брати-близнюки покохали одну дівчину. І були вони настільки схожими, що й дівчині важко було вибрати — вона полюбила обох. Тож одного дня вона сказала, що одружиться з тим, хто принесе їй шовкову косицю едельвейса. Брати вирушили на пошуки. Дорогою зустріли дуже старого дідуся й розповіли йому, чого шукають.
А він відповів: «Візьміть мого едельвейса. Він трохи засох, але справжній».Та хлопці відмовилися — хотіли принести живу квітку, чесно здобуту. Тоді дідусь повів їх до стрімкої скелі, де саме ріс один-єдиний едельвейс. Хлопці побігли до квітки — один з одного боку, другий з іншого. Але щойно доторкнулися до неї — скеля зрушилась, і обоє впали вниз…
Старий повідомив дівчину про трагедію. Вона вийшла на гору й довго плакала. Кажуть, з її сліз утворилося озеро, яке й досі називають Орать. А гора, на якій загинули брати, отримала назву Близниця.
Ці місця є одними з найбільш унікальних та маловідомих туристичних точок Закарпаття. Їхня дика природа, легенди та ізольоване розташування роблять це місце справжнім раєм для шукачів пригод та любителів природи. Відвідавши їх, ви не лише відпочинете від міського шуму, але й зануритесь у світ закарпатських легенд і міфів, повністю відчувши унікальність та красу цього куточка України.
Матеріал підготувала Діана Захаркевич
Читайте нас у Facebook
