Тиша оксамитових полиць: репортаж із Коломийської міської публічної бібліотеки
Сім тисяч книжок, чотири тисячі читачів і всього дев'ятеро людей, які забезпечують роботу найбільшої книгозбірні Писанкової. Коломийська міська публічна бібліотека зустрічає запахом прохолодного паперу, насиченим, як палітурки старих фоліантів, і тишею, яка зовсім не здається порожньою.
Журналістка Інформатора навідалась до коломийської світлиці слова.
Вуличний галас із стукотом автівок по бруківці Театральної раптом обривається, наче наткнувшись на невидиму перешкоду. Повітря біля входу ледь вловимо пахне свіжою фарбою й будівельним пилом — на другому поверсі ще триває ремонт. Проте вже за мить цей аромат розчиняється у густому, оксамитовому дусі прохолодного паперу, що настоювався роками. Тут назубок знають кожного відвідувача. Віковий діапазон коливається від 14-річних підлітків до двох читачок-рекордсменок 1936 і 1937 років народження.
Поруч із класичними українськими серіями на полицях раптом проступає іншомовна література. Окремі рядки вільно говорять англійською та італійською.
Проте найважчий і водночас найцінніший куток зосереджений на спеціальному стенді, де зібрані видання про російсько-українську війну. Це чорно-білий імпульс теперішнього часу, адже всі рядки наповнені власним болем кожного.
Десятки книг на день, нові проєкти, читачі — десь так описують свою роботу бібліотекарі.
"А найбільше в нашій роботі — це подолання стереотипу, ніби бібліотекарка весь день сидить із книжкою нога на ногу", — усміхаючись, ділиться працівниця Стефанія Баніс.
Насправді за цими словами ховається нескінченний цикл: прийняти нові надходження, розставити томи по полицях, опрацювати облік і водночас не втратити головного — живого контакту з кожним читачем.
Зима додала цій рутині зовсім інших вимірів. Коли місто поринало в темряву через відключення світла, бібліотека ставала чимось більшим, ніж просто книгозбірнею. Тут є генератор та зарядна станція EcoFlow, тому в періоди блекаутів сюди йшли містяни — заряджати телефони, грітися чи перечікувати тривоги в укритті.
Втім робота бібліотеки не обмежується лише книгами. За стінами тихих залів кипить ціле культурне життя Коломиї. Тут гуртуються учасники літературного клубу «Сузір’я Карпат», а любителі кулінарії збираються на затишні зустрічі «Марципану», де діляться власними рецептами. Для старшого покоління влаштовують ретро-фотосесії у стилі минулих століть, а молодіжний простір постійно притягує підлітків новими ініціативами.
Справжньою гордістю книгозбірні є літературний фестиваль "Коломийський манускрипт", який нещодавно перенесли з осені на травень. Готуючись до цієї події, полиці читальні поповнюються новими виданнями.
Коли виходиш назад на коломийську бруківку, за спиною залишається простір, де за десятками життів паперових історій стоїть невтомна праця людей. І вуличний галас після цієї тиші ще довго здається зайвим.
Ми працюємо завдяки підтримці читачів
