Крамниці, агенції, майстерні: історія будівлі на Грушевського, 35 | Ілля Криворучко
Будівля на Грушевського, 35 - колись відома під іншою нумерацією та з іншим призначенням. На двох фото з 1978 і 2025 років можна побачити, як змінюється місто, але не його пам’ять. За сучасними вивісками ховається споруда, що в різні десятиліття була домом для крамниць, майстерень і мешканців, залишаючи після себе історію, яку можна прочитати у старих довідниках, газетах і збережених фасадних деталях. Тому привідкриємо таємні сторінки цієї одноповерхової кам’яниці.
Історію будівлі для читачів Інформатора розповідає дослідник історії Коломиї, науковий співробітник Музею історії міста Коломия Ілля Криворучко.
Давня адреса будівлі - вул. Собєського, 33 (з початку 1930-х років - 35). Чому були дві адреси? Наочний приклад можна побачити на прикладі будівлі суду, де винаймав до Другої світової війни лікарський кабінет Павел Катц: спочатку в газеті “Tygodnik Pokucki Zjednoczenie” за 26 січня 1930 року була вказана нумерація 27, а в тій же газеті за 13 березня 1932 року - 29, тобто з початку 1930-х років була вже сучасна нумерація.
Довідники своєю чергою не змінили нумерацію, тому навіть у “Spis Abonentów sieci telefonicznych Państwowych…” за 1939 рік зазначена нумерація 27. Зробивши короткий розбір з нумераціями на вул. Собєського, можна зробити висновок, що давньою адресою будинку до початку 1930-х років була Собєського, 33, а після - 35.
У довіднику “Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi” за 1906 рік є оголошення, що в будинку працював приймальний пункт фірми Йозефа Роттера, який знаходився за адресою вул. Собєського 33, а місцевим агентом був Моріц Мальтер.
Той ж довідник за 1913 рік згадує і про одного з родичів відомого власника цегельні Герша Рамлера Арона, який мав магазин з продажу зерна, борошна, круп та іншими товарами. Генеалогічний сайт Geni зазначає, що власник був родом із Коломиї, народився 1853 року і був рідним братом вищезгаданого цегельного підприємця. Також у будинку мав торгову агенцію Леон Лакс.
Далі свідчення за будівлю з’являються в “Spis Abonentów sieci telefonicznych Państwowych…” за 1939 рік, де зазначено, що мешкав там Рубін Остерзетцер. У газеті “Nasz Głos” за 10 лютого 1934 року, яка не змінила стару нумерацію будинку, є оголошення такого змісту:
Організація жінок „Wizo“ повідомляє, що з 10 квітня відкриває для своїх членкинь курс крою і шиття, який проходитиме в «Домі сиріт» на вул. Коперника під фаховим керівництвом пан Остерзетцер. Пан Остерзетцер приймає заявки щоденно з 15 до 18 години за адресою: вул. Собєського 33.
У довіднику “Księga Adresowa Polski (wraz z W. M. Gdańskiem)” за 1929 рік вказано, що Рубін Остерзетцер мав магазин на вул. Собєського, 2. За даними Яд Вашем, народився у 1880 році в Коломиї, за професією був купцем. У газеті “Nasz Głos” зазначений як людина, яка неодноразово підтримувала Єврейську народну кухню продуктами та грошима. Загинув під час Голокосту у Шепарівському лісі в 1942 році. У нього була єдина донька Люсія (1920 - 1942).
У часи радянської влади будівля виконувала функцію майстерні, про що свідчить фото Миколи Ганущака з архівів Івана Лудчака 1978 року. У “Червоному прапорі” за 28 серпня 1971 року зазначається про майстерню з виготовлення металевих шаф, а за 10 жовтня 1975 року - з гарантійного ремонту.
Зараз будівля має кардинально інше призначення: там містяться магазини з продажу побутової хімії, вікон та будівельних матеріалів.
Коломия вже готується до Різдва, тож другий тиждень грудня буде насичений різними тематичними заходами. Ще заплановані спортивні, музичні та мистецькі події, а також вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
