У Коломиї попрощалися із захисником Василем Подоляком
Коломияни, друзі, знайомі, побратими та близькі провели в останню путь захисника Василя Подоляка.
Із сумом розповідає Інформатор Коломия.
Сьогодні у Коломиї відбулося прощання із молодшим сержантом, командиром 2-го мотопіхотного відділення 24-ї окремої механізованої бригади Василем Подоляком. Вшанувати пам’ять воїна прийшли сотні людей — рідні, побратими,знайомі та небайдужі мешканці громади.
Подоляк Василь народився 28 червня 1986 року у сім’ї Романа і Галини. Дитинство та шкільні роки провів у селі Мала Кам’янка. У 2001 році закінчив Малокам’янецьку школу, а вже у 2005 році Коломийський політехнічний коледж, де здобув фах техніка-механіка.
8 жовтня 2005 року Василь прийняв військову присягу у Василькові. У 2006 році в Івано-Франківській авіаційній частині отримав звання старшого солдата. Після служби працював токарем і зарекомендував себе як сумлінний та професійний спеціаліст.
У 2021 році одружився з коханою Наталею. Згодом у подружжя народився син Микола. Однак щасливе сімейне життя перервала повномасштабна війна — Василь став на захист України.
Служив у Луганській та Донецькій областях, брав участь у бойових діях. 23 липня під час штурму отримав поранення у живіт, але попри це зумів прийняти важливе рішення — вийти з позиції та врятувати більш пораненого побратима. За цей вчинок був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест". Також відзначений медаллю "За оборону міста Бахмут" та нагрудним знаком "Золотий лев". Згодом отримав звання молодшого сержанта та став командиром 2-го мотопіхотного відділення 24-ї окремої механізованої бригади.
21 січня 2024 року Василь перебував у населеному пункті Богданівка Донецької області. Під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого мінометного обстрілу отримав поранення в ноги та руку і більше на зв’язок не виходив. Відтоді вважався безвісти зниклим. Рідні до останнього вірили у диво та чекали на його повернення. Та 24 квітня отримали сумну звістку про загибель захисника.
Сьогодні коломияни провели Василя Подоляка в останню путь. Після прощання та ходи центральними вулицями міста Героя поховали на Алеї Слави.
Світла пам’ять і вічна слава захиснику України.
