У Коломиї відкрили виставки мами загиблого оборонця Маріуполя
Вчора, 6 грудня, з нагоди Дня Збройних сил України у ветеранському просторі підтримки "Гарт" у Коломиї презентували виставку картин матері полеглого "азовця" та оборонця Маріуполя Олексія Кісілішина.
Розповідає Інформатор Коломия, посилаючись на Суспільне.Івано-Франківськ.
Експозиція маю назву "47.82846°N 37.71093°E", що є координатами бараку №200 в Оленівці. Там у ніч з 28 на 29 липня 2022 року росія здійснила теракт, унаслідок якого загинули щонайменше 53 українські військовополонені. Серед них був і Олексій.
Виставка об’єднала 13 робіт, створених після зустрічі художниці з побратимом Олексія, який повернувся з полону восени 2024 року. Ганна Кісілішина через живопис передає пережите в Маріуполі, власний біль втрати та силу любові, яка, за її словами, допомагає вистояти.
"Мистецтво, якщо одним словом — це Бог. Тому що мистецтво і творчість рятують. Я взагалі працюю з мамами загиблих героїв, проводжу арттерапевтичні заняття. І я бачу, як це дає ту краплину до життя. Я хотіла розповісти і донести до людей про ті події, які пережила я в Маріуполі. Серія картин з цього і починається. І другий посил — показати через мистецтво, що може відбутися завдяки любові, яка є всередині", — розповідає журналістам Суспільного художниця Ганна Кісілішина.
Однією з центральних робіт стала іронічна картина "Селфі з Берегинею", у якій мисткиня зобразила образ свого сина — життєрадісного, усміхненого, таким, яким його пам’ятає.
Окрему увагу привертає полотно "Дорога життя і смерті", присвячене евакуації маріупольців. Мисткиня відтворила погляд молодої жінки з немовлям, яку зустріла під час виїзду з палаючого міста.
"Коли ми виїжджали з Маріуполя, на зустріч нам йшли люди, серед яких була молода жінка. Вона несла на руках новонароджену дитину. Я побачила її очі, я їх ніколи не забуду. Вона йшла з центру щойно обстріляного міста. Усе було у вогні, там не було вже де ховатися. Люди йшли, як зомбі. Не було розуміння, куди рухатися. Ми були у фільмі жахів. Очі тієї мами я ніколи не забуду. Я не знаю: вижила вона і її дитина, але люди йшли туди, де їм казали, що вони зможуть зберегти своє життя", — ділиться мисткиня.
Ініціаторка виставки та фахівчиня з супроводу ветеранів Ірина Бордун, наголошує, що подія покликана нагадати громаді про війну, вшанувати загиблих і підтримати їхні родини.
"Треба говорити про військовополонених, про загиблих і нагадувати людям про те, що в нас — війна. Будь-які зустрічі в спільноті сприяють психологічній підтримці. Це — про пам'ять, про те, що свій біль можна хоча б трішки перетворити в любов. Хтось це робить за допомогою віршів, хтось — за допомогою малюнків. Ганна Кісілішина показує своїм прикладом про проживання болю, втрати єдиного сина", — закликає Ірина Бордун.
Подивитися роботи прийшли родини військових і переселенці. Відвідувачка Ірина Куб з Енергодара зізнається, що сприймає кожного українського воїна як рідного.
Нагадуємо, що наприкінці жовтня таку ж виставку провели у ветеранському просторі "Петрос", що в Івано-Франківську. Детальніше про це читайте ТУТ.
Читайте нас у Facebook
Читайте нас у Facebook
