У селищі Перегінське, яке свого часу було відоме потужними традиціями деревообробки, нині художня різьба по дереву тримається завдяки окремим поціновувачам своєї справи. Один із них — Петро Скрипка, майстер із понад тридцятирічним стажем, який створює з деревини ікони, мініатюрні скульптури та картини з виразним українським колоритом.
Розповідає Інформатор Коломия посилаючись на колег із Калуша.
Захоплення різьбою в Петра Скрипки зародилося ще у дитинстві — зі звичайної любові до малювання та роботи з пластиліном. Професійно ж він почав займатися деревом у 90-х роках, коли виготовляв дерев’яні тарчі та дзеркала, які мали велику популярність серед покупців. Утім, на відміну від багатьох інших майстрів, Петро не обмежився утилітарними виробами, а присвятив себе художній обробці деревини — одному з найдавніших напрямів народного прикладного мистецтва в Україні.

Сьогодні різьбяр із жалем зазначає, що це ремесло поступово втрачає свої позиції. Якщо раніше в Перегінському працювали десятки майстрів, то нині їх залишилося лише кілька. Більшість з них перейшли на виготовлення меблів, дверей та інших серійних виробів, де творчий підхід відходить на другий план. Попри це, Петро Скрипка не відмовляється від покликання і нині працює переважно з релігійними та мисливськими сюжетами. Для нього різьба — це не просто заробіток, а спосіб відновити душевну рівновагу: у складні моменти він бере до рук різець або пише вірші, знаходячи в цьому внутрішню опору.

“Різьба по дереву дотепер залишається одним із національних символів нашого народу, але з кожним роком стає все менше майстрів, які володіють цим тонким мистецтвом. Різьба по дереву перетворюється більше на хобі, аніж на професійну роботу, бо любителів є багато, а професіоналів цієї справи небагато. Проте я переконаний: в Україні потрібно всіляко розвивати саме художню обробку деревини, щоб не втратити наш генетичний код. Попри всі труднощі, я продовжую творити, маю багато нових задумів і вірю, що це ремесло знайде своїх продовжувачів”, — поділився думками Петро Скрипка.
