У Шешорах відкрили меморіальну дошку захиснику Андрію Козлану
9 червня 2025 року на фасаді Шешорівської гімназії ім. Чорновола урочисто відкрили меморіальну дошку на честь загиблого Героя Андрія Козлана, який захищав Україну від російської агресії.
Пише Інформатор з посиланням на Косівську РВА.
Андрій Козлан народився 21 липня 1987 року. Захисник України з 2024 року, доброволець, учасник бойових дій, служив у 74 батальйоні 102 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ, мав позивний "Андрон", звання старшого солдата - старшого кухара. Вірний військовій присязі, загинув 22 березня 2025 року поблизу н.п. Покровське Дніпропетровської області.
9 червня 2025 року в Шешорівській гімназії імені В’ячеслава Чорновола відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Героя.
"Меморіальна дошка - це символ пам'яті про тих, хто пройшов війну, своїми грудьми закривав рідну землю", - зазначають в РВА.
На подвір’ї школи в Шешорах вшанувати пам'ять загиблого захисника зібралися рідні, друзі, побратими, влада, однокласники загиблого та односельчани, представники влади.
Право відкрити пам’ятну дошку було надано родичці загиблого Андрія.
Під стінами рідної школи, де навчався захисник, звучав гімн України, хвилиною мовчання вшанували Героїв України, які поклали своє життя на вівтар волі свого народу.
Митрофорний протоієрей Юрій Павличко з отцем Євгеном Матійчуком відправили молебень за загиблим Героєм Андрієм та освятили меморіальну дошку.
До присутніх звернулася педагог-організатор Шешорівської гімназії Світлана Обушак, зачитавши зворушливе звернення брата героя – Михайла Козлана, який на даний час перебуває на лінії фронту, боронячи Україну від загарбницької держави-агресорки:
«Для мене він не просто Герой – він брат, найрідніша людина, яку я втратив, але яку ви сьогодні вшановуєте. Пам’ятайте: свобода не дається легко. Але допоки ми пам’ятаємо – Герої живуть. Слава Героям! Слава Андрію – нашому Герою, моєму братові, нашому побратиму!» - зазначив Михайло.
Опісля, урочистою ходою присутні вирушили до могили Січових Стрільців, де священнослужителі також відправили панахиду, а представники влади, гімназії поклали квіти і лампадки до підніжжя могили та у молитві тихо згадали земляків, яким не судилося живими повернутися з війни.
