WWF-Україна досліджуватиме життя риссі євразійської у Карпатах
Науковці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна спільно з фахівцями Верховинського нацпарку та Рахівського надлісництва за допомогою спеціального нашийника із GPS-GSM передавачем стежитимуть за риссю євразійською у Карпатах, аби дослідити життя, поведінку та пересування тварини.
Інформатор Коломия розповідає детальніше з посиланням на WWF-Україна.
Науковці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна у партнерстві з експертами Верховинського нацпарку та Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» запускають телеметричні дослідження євразійської рисі в Карпатах.
Для моніторингу на диких тварин надягатимуть спеціальні телеметричні нашийники з GPS-GSM передавачами польської компанії Ecotone Telemetry. Обладнання адаптовано до анатомії хижака й не заважає його природній поведінці. Пристрій регулярно фіксує координати та транслює їх на віддалений сервер, дозволяючи вченим бачити переміщення рисі майже в реальному часі. Нашийник розрахований приблизно на рік автономної роботи, після чого спрацює спеціальний механізм і він автоматично від’єднається від шиї тварини.
Телеметрія дасть науковцям змогу детально відстежити те, що неможливо зафіксувати слідами чи звичайними фотопастками:
- маршрути переміщення тварин та їхні міграційні коридори;
- сезонну і добову активність хижаків;
- розміри індивідуальних мисливських ділянок і вибір типів оселищ;
- місця постійного полювання, відпочинку, а також території розмноження і вигодовування потомства;
- ділянки, де маршрути хижаків перетинаються з дорогами, зонами людської діяльності чи населеними пунктами.
Як зазначають дослідники, дикі рисі не зважають на межі заповідників чи лісництв. Залежно від статі та рельєфу ділянка однієї особини охоплює від 100 до 200 км², а за добу звір долає від 7 до 15 км (а на рівнинах – до 25 км). Попередній експеримент WWF-Україна на Поліссі, де супутниковий нашийник отримав самець Борись, підтвердив ці масштаби: лише за перші чотири місяці нашийник зафіксував близько 500 локацій, а площа пересування Борися перевищила 143 км² і перетнула території шести різних землекористувачів.
Саме тому для ефективного збереження виду важливо знати не лише, де рись зафіксували, а й як вона використовує ландшафт упродовж тривалого періоду.
Інформатор Коломия, хоче нагадати жителям Карпатського регіону, туристам та грибникам: рись – це великий, сильний і небезпечний хижак. Тварина чудово маскується в лісі та здатна швидко долати десятки кілометрів, опиняючись неподалік населених пунктів. За випадкової зустрічі в лісі в жодному разі не намагайтеся наблизитися до звіра, сфотографувати його чи підійти до знайдених кошенят: загнаний у кут або захищаючий виводок хижак становить смертельну загрозу.
Проєкт реалізують у межах міжнародної програми «Coexistence for Conservation» («Співіснування задля збереження») за фінансової підтримки WWF-Polska.
Фото: Рись Борись з нашийником (© WWF-Україна / Рівненський природний заповідник)
Слідкуйте за нами у Телеграм
