Як прикарпатцям дослідити своє генеологічне дерево: інтервʼю з Андрієм Лундяком
Майже кожен пам’ятає шкільне завдання — намалювати генеалогічне дерево. Тоді ми обмежувались кількома поколіннями, не замислюючись, що родинні зв’язки можуть вести у ХІХ століття і далі.
Розповідає Інформатор Коломия, посилаючись на Інформатор Івано-Франківськ.
Журналісти Івано-Франківської редакції Інформатора поспілкувались з Андрієм Лундяком — адміністратором одного із проєктів на платформі FamilyTreeDNA, який займається розширенням інформації про генофонд області.
Пан Андрій має технічну освіту, а з біологією ніколи не працював. Все змінилося після смерті дідуся у 2003 році. Тоді Андрій вирішив відтворити генеалогічні зв’язки рідного села: опитував старожилів, працював з архівами та документами. Дехто ставився до розпитувань насторожено, але поступово родинна історія вимальовувалася. А з появою доступних ДНК-тестів дослідження перейшло на інший рівень — від звичайних дерев до реконструкції міграцій між селами та регіонами.
За словами Андрія, більшість людей знають про своє коріння максимум до прадідів. Далі — тиша: немає документів, немає розповідей, немає інтересу.
"Я завжди пояснюю користь цих досліджень так: по-перше, дослідження родоводу для людини дає можливість дізнатися більше про історію свого роду: чи це люди з одного села, чи вони примігрували з іншого села, чи були змішані зв’язки, чи були офіційні чи неофіційні народжування. Дуже багато є ситуацій, зокрема за часів Першої і Другої світових воєн. Багато тем таких чутливих, що ніхто не розкаже. Тому пересічний житель області може сказати: “Андрій, це занадто складно”. Я з цим абсолютно погоджуюся, бо сам розумію, що перші кроки дуже складні. Але якщо людина хоче дізнатися більше про себе, про свій родовід, про своє село, про свій район, про свою область, то така людина на ціну золота, тому що ця людина здатна мислити, здатна розширювати свої горизонти мислення і найголовніше, що я якраз завжди хочу доказати, що досліджуючи своє минуле, кожна людина допомагає іншим людям", — розповідає дослідник.
У рамках проєкту траплялися випадки, коли дослідження однієї людини допомагало іншій, навіть якщо вони ніколи не були знайомі. У генетику Андрій прийшов самостійно, поступово вивчаючи основи: мутації, хромосоми, передачу сегментів.
"Мій особистий шлях був такий, що я почав з генеалогії. Я мав базову шкільну освіту. Я розумів, хто такий чоловік, хто така жінка, що таке Y-хромосома, X-хромосома. Але з 2014 року я сам увійшов в цю тему. Я зрозумів, як мутують сегменти хромосом в Y-хромосомі, та яка специфіка мутацій в інших хромосомах. Тобто я, як технічна людина як програміст, я знаю, як програмувати код. А генетика — це програмування людини. Зрозумівши, якщо в мене є інформація, якщо в мене є здатність пояснити людям базові прості речі і це їм допоможе зрозуміти їхню генеалогію, то чому б це не зробити? Тому якось автоматично вийшло, що я цікавлюся Івано-Франківською областю, багато інших людей цікавляться. Я здатний зібрати людей в групі, в спільноті спільних інтересів. Вони в більшості випадків вже щось чули про генетику чи як хромосоми працюють, то чому б не об’єднати зусилля?", — зазначає пан Андрій.
У роботі над родоводами трапляються і справжні сюрпризи.
"Наприклад, у селі біля мене жив хлопець. Ходили разом майже до школи, він на пару років молодший від мене. Прізвища абсолютно різні. Не було відомо прямих родинних зв’язків між гілками нашого родоводу. Свого часу я думав, що його татова гілка може бути взагалі з іншого села, а тому я навіть не досліджував глибше.І потім він робить тест — буквально минулого року і виходить, що він мій далекий родич. І я тоді кажу: "Ну як же ж так, що я ціле своє життя ходив і знав цю людину, а не знав, що він родич". У нас ситуація така, що наш спільний родич аж у 1830 році народився. Уявляєте, яка це відстань", — ділиться Андрій Лундяк.
Андрій зізнається, що часто оплачує тести іншим — як у рамках проєкту, так і для власного дослідження родоводу.
"Тут є дві сторони — особиста і робоча. Особиста пов’язана із моїми особистими дослідженнями. В мене прізвище Лундяк. Старша форма прізвища була Lunda (Люнда), і це виключно в прямій гілці чоловіків, через мого тата. Чоловіки з прізвищем Люнда потенційно примігрували до села Маркова — недалеко від села Молодьків, але вже у Богородчанському районі. Вони примігрували дуже ймовірно із Рожнятівського району. І коли я собі ставлю питання: "Андрій, яка міграція твоїх Y-хромосомних чоловіків, з прізвищем Люнда? Можливо, з прізвищем Коваль, можливо, з прізвищем якимось іншим. Але яка міграція твоїх істинних біологічних і Y-хромосомних чоловіків від Адама з Африки до Андрія у селі Молодків?"
Коли я собі задаю це питання, то я знаю, як це дослідити. Треба зробити Y-хромосомні тести хоча би проміжним чоловікам з різних населених пунктів. В питанні особистому, я не шкодую коштів, щоб зробити двом, трьом, десятьом, п’ятдесятьом людям, тільки б вони захотіли.Я цілий 2025 рік потратив на дослідження генеалогії Люнда з Рожнятівського району. А майже ніхто не відписав мені із живих людей: ні з Facebook, ні з Instagram чи з інших соцмереж. Просто немає людей живих з прізвищем Люнда. Тобто, я навіть не можу зробити генетичний тест, аби підтвердити мою теорію. Але оплачую без питань, бо я хочу собі дослідити свою татову чоловічу гілку.
З точки зору адміністратора генеалогічно-генетичного проєкту Івано-Франківської області, фактично, я є проміжна ланка. Я займаюся цим проєктом на платформі FamilyTreeDNA. Це є волонтерський проєкт. Ніхто мені за це не платить гроші. У межах проєкту є таке поняття як фонд, у який можуть задонатити учасники проєкту чи інші люди з поза проєкту", — розповідає Андрій Лундяк.
У межах проєкту FamilyTreeDNA існує фонд, куди можуть донатити учасники. Адміністратори до коштів не мають доступу, платформа сама списує оплату на тести, якщо людина не може дозволити їх собі.
"Більшість людей самі оплачують тести, але коли трапляються ситуації, в яких потрібно допомогти — проєкт допомагає", — каже пан Андрій.
У проєкті є й учасники з діаспори. Для когось 100 доларів — дрібниця, але їхній внесок може стати вирішальним для чиїхось досліджень.
Попри те, що частина людей насторожено ставиться до ДНК-тестів, а інші хвилюються за приватність, Андрій уже 11 років продовжує дослідження генеалогії та ділиться досвідом.
Читайте нас у Facebook
