Як сьогодні виглядає Чернелицький замок і чому туди варто їхати
У селищі Чернелиця, що на Коломийщині, досі стоять величні, хоч і покинуті руїни колись могутньої фортеці. Історія Чернелицького замку тягнеться ще з XVII століття. Замок пережив масові руйнування у війнах, зміну багатьох власників та забуття. А сьогодні приваблює мандрівників давніми легендами.
Розповідає Інформатор Коломия.
Поодинокі згадки про укріплення в цих місцях зустрічаються ще в історичних джерелах XV століття, та все ж їх достовірність є сумнівною.
Першою письмовою згадкою про замок вважають доволі скандальну історію: у 1636 році власниця села Ядвіґа Белзецька із Язловецьких судилася зі своїм зятем, київським воєводою Янушом Тишкевичем, через те, що він пограбував її володіння, зокрема «містечко Чернелиця із замком».
У 1650-их замок активно розбудовували. Польський магнат русинського (українського) походження Михайло Чарторийський тоді одружився з Єфросинією Станіславською. Відтак, на в’їздій вежі замку облаштували великі кам’яні герби: вершник на коні – Погоня – герб князя, а на тильному боці – хрест із двома кінцями ліворуч і трьома праворуч – Пилява – родинний герб жінки, довкола якого є ініціали: E(ufrozyna) S(tanislawska) X(iezna) C(zartoryska) W(ojewodzina) B(raclawska).
Замок був фортецею квадратного плану площею 2,5 гектара, оточений міцними мурами заввишки 6 метрів і завтовшки понад 2 метри, з потужними бастіонами на кутах та двоповерховою в’їзною вежею по центру західної куртини.
Подвір’я споруди займає територію 2,5 га, раніше тут був одноповерховий палац та кілька господарських споруд, але тепер ці місця засаджені деревами.
Під час польсько-турецьких війн замок двічі руйнували (у 1672 та 1676 роках), проте його відбудували. Разом із Раковецьким замком він набув стратегічного значення, ставши найсхіднішою фортецею Речі Посполитої на правому березі Дністра.
Чернелицький замок часто міняв власників. Напередодні XVIII ст. замок перейшов від родини Чарторийських до волинського воєводи Михайла Потоцького, а згодом — до його сина Петра. У 1774 році частину маєтку продали М. Гатенбергу Садогурському, а сам замок віддали в оренду, після чого почався його поступовий занепад.
У радянські часи ситуація лише погіршилася, Чернелицю позбавили статусу міста. Біля стін замку облаштували лікарню. Після здобуття Україною незалежності заклад переїхав, а пам'ятка залишилася сам на сам із руйнуванням. Зараз сама споруда перебуває в аварійному стані.
За 100 метрів від замку розташована ще одна перлина національного значення — домініканський костел Святого Антонія, збудований тим самим Михайлом Юрієм Чарторийським у 1661 році. Ймовірно, цей ренесансний храм входив до єдиного оборонного комплексу міста та сполучався із замком підземними ходами. Інформатор Коломия раніше вже розповідав про цей костел.
Про фортецю ходять кілька легенд. Перші дві пов'язані з прекрасними княжнами: одна розповідає про трагічну долю довірливої Єфросинії, яка через підроблені листи витратила всі статки та наклала на себе руки. Інша — про чорнолику княгиню, котра через нещасливе кохання до бідногосільського хлопця кинулася з найвищої точки замку. Князь ж нібито наказав замурувати її тіло в стіну (саме від цього переказу, за легендою, й походить назва Чернелиці).
Третя легенда має дещо спільне з правдою: у ній йдеться, що король Ян Собеський наказав збудувати тут підземні ходи для втечі під час облоги. Хоча народні перекази розповідають про величні ходи аж до Дністра та костелу в Городенці, насправді один із таких ходів пролягає прямо під центральною вулицею сучасного селища.
Інформацію взято з таких джерел: Чернелицька територіальна громада, karpatium.com
Слідкуйте за нами в Instagram
