Як та чому сім'я з Прикарпаття ходить по гриби після сутінків
Поки більшість грибників вирушають до лісу вранці, на Прикарпатті є родина, яка починає «тихе полювання» із настанням темряви. Для збору грибів у вечірню пору беруть із собою потужний прожектор та запасну батарею. Кажуть, вночі гриби навіть легше помітити.
Досвідом "нічного полювання" поділився з нашими колегами з Інформатор Калуш мешканець села Томашівці Тарас Яніцький, передає Інформатор Коломия.
Зазвичай, похід по гриби виглядає так - підйом на світанку, прохолодний ранок у лісі, сонячні промені, що пробиваються крізь дерева, шурхіт листя під ногами. Та ця родина робить дещо по-іншому: до лісу вони вирушають тоді, коли надворі вже панує темрява.
Як розповів пан Тарас, досвід збирання грибів у нього великий — і в горах, і на рівнинній місцевості. А от на “нічне полювання” вперше пішов цього року. Запропонував знайомий — і така ідея його зацікавила.
“Вдень — на роботі і часу на ліс немає”,— ділиться грибник.
Тепер до лісу він ходить разом із дружиною та сином. Вирушають, коли вже настає повна темрява. Зараз, за його словами, це близько 19:30, адже до лісу дорога займає приблизно 20 хвилин. Близько 20:00 вже заходять між дерева.
Для нічного походу використовують потужний прожектор на батареї. Звичайного ліхтарика, каже чоловік, недостатньо. Із собою також беруть запасну батарею — на випадок, якщо основна розрядиться.
На питання, чи справді в темному лісі можна нормально розгледіти гриби, Тарас Яніцький відповідає впевнено: навіть краще, ніж удень.
“Уночі увага зосереджена лише на освітленій ділянці перед тобою, а не на цілому лісі, тому гриби стають добре помітні”, — пояснює він.
Досвід також допомагає швидко визначити, що саме росте перед ним.
Уночі зразу видно, що за гриб. Хто розуміється, той здалека бачить, що за гриб”, — запевняє чоловік.
Отруйних грибів у кошику, каже, у них ще не траплялося.
Втім, нічний ліс — це не лише про гриби. За словами грибника, там дуже спокійно, а через відсутність денного шуму та великої кількості “конкурентів” добре чути кожен шелест. За час таких походів родині вже траплялися й лісові мешканці. Одного разу вони побачили лисицю, яка принесла до лісу курку і їла її. Зустрічали також козуль.
Бували й невеликі пригоди. Якось родина трохи заблукала, бо не одразу змогла пригадати, де залишили машину. Але це було короткотривалим і все завершилося добре. Тож, відмовлятися від нічних походів до лісу наш співрозмовник не планує. Каже, що приваблюють і гриби, і сама атмосфера лісу після темряви. Але найбільше, схоже, саме спокій.
Читайте нас у Facebook
