Читаючи це дослідження наукової співробітниці Музею історії м. Коломия Ольги Костюк, пригадався вислів Ліни Костенко: "А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни", - писала Ліна Костенко. Звісна річ, Україна — це сила. І Коломия як частина непростої української історії — також сила.
Подія на коломийському Косачеві 1485 року
15 вересня 1485 року відбулася подія, що вписала Коломию в загальноєвропейський історичний контекст. Тож пропонуємо читачам коротку інформацію про факт, який понад 540 років тому притягнув до нашого міста найвищих державних достойників та тисячне військо.
Подія описана Леопольдом Вайгелем, професором Коломийської гімназії, у книзі «Нарис про місто Коломию» так:
«15 вересня 1485 року Казимир IV Ягеллончик приймав у Коломиї молдавського господаря Стефана, званого Великим, і його бояр. Тут укладено союз проти турецького султана Баязета, який забрав Стефанові замки Кілію й Білгород, нищачи край мечем і вогнем. Стефан, усвідомлюючи своє прикре становище, просив у польського короля допомоги, виказуючи готовність скласти йому особисту пошану.
Казимир Ягеллончик вирушив тоді 1485 року до Львова і, наказавши Литві, руській і подільській шляхті бути напоготові, переправився через Дністер під Галичем і прибув з двадцятьма тисячами руської і подільської шляхти під Коломию.
Тут на відкритому полі, в народі званому «на Косачеві», 15 вересня встановлено під наметом королівський трон, на якому восідав король в оточенні сенаторів. Незабаром над'їхав Стефан; наблизившись до намету, він зсів з коня і кинув під ноги Ягеллончикові оздоблену гербом волоської землі хоругву, а далі й сам упав на коліна перед троном. Стефан, разом зі своїми радними, присягав вічно бути під владою короля, а також у тому, що і він, і його нащадки без королівської волі не будуть розпочинати жодної війни, а матимуть разом з королем спільних друзів і спільних ворогів.
Потім звівся на ноги, поцілував королеві руку і після запрошення до королівського обіду разом зі своєю радою сів до столу».
На місці, де стояв королівський трон, у 1877 році на честь цієї події споруджено пам’ятник. Ідею зведення пам’ятного знака представив професор Леопольд Вайґель 13 липня 1877 року під час засідання Педагогічного товариства. Для реалізації проєкту було створено будівельний комітет, до складу якого увійшли представники духовенства, міської влади та громадськості Коломиї (такі як: отець декан Буш, старший радник Людвіг, радник Кавецький, барон Гайдель, доктор Рознер, Г. Задурович, інженер Шаєр та професор Вайгель).
Членам комітету вдалося зібрати необхідні кошти, і вже 23 вересня 1877 року пам’ятник було завершено, а його урочисте відкриття відбулося 28 вересня того ж року.Пам’ятний знак встановили на невеликому кургані, насипаному на місці, де колись стояв королівський намет. На постаменті височів невеликий обеліск із написом «Тут, на цьому місці, Казимир IV Ягеллончик, король польський, великий князь литовський, отримав голд вірності від Стефана, господаря Волощини та Мунтенії, у 1485 році».Подальша доля пам’ятника: 1919 року його зруйнували румунські війська, що увійшли на Покуття за погодженням з польською владою, а в міжвоєнний період пам’ятник відновили, і щороку 15 вересня на цьому місці відбувалися зібрання польських громадських та молодіжних організацій. Остаточно пам’ятний знак було знищено за часів більшовицького режиму.
Ольга Костюк, науковий співробітник Музею історії міста Коломиї
Афіша подій у Коломиї на тиждень з 9 лютого по 15 лютого
Доповнюється
Музикотерапія, відкриття виставки, презентація книги, благодійний бал, пісенний конкурс, концерти, акції - ці та інші події заплановані в Коломиї на цей лютневий тиждень.
