145 років тому дні в Коломиї видалися насичені цікавими й важливими подіями. На перон коломийського вокзалу прибув цісар Франц Йосиф, який відвідав виставку та побував на відкритті першого в центральній частині міста пам'ятника.
Інформатор Коломия з посиланням на Музей історії міста Коломиї розповідає цікавинки історії.
15 вересня 1880 року до Коломиї прибув декорований зеленню та «двома величними пірамідами» «двірський» потяг.
З вагону цісар вийшов під вітальні вигуки численного товариства, що зустрічало поважного гостя, а до його ніг посипався дощ квітів.
Тоді до монарха звернувся голова Повітової ради Францішек Ясінський із Загайполя, відтак цісар відправився до Етнографічної виставки. На всьому його шляху будівлі були прикрашені вінками та хоругвами, «…тут і там зпосеред зелених та квітчастих вінків визирали портрети Цісаря і Цісаревої».
А вздовж дороги можна було побачити гімназистів та всіх, хто хотів на власні очі побачити монарха. На в’їзді в місто та на вулиці Зеленій (тепер – Лесі Українки) встановлено було тріумфальні арки з написами польською і українською мовами.
А в кортежі монарха можна було побачити 300 наїзників в колоритних гуцульських строях, з природною грацією і гордовитою поставою притягали погляди не менше, ніж сам цісар.
Перед тріумфальною аркою бурмістр Коломиї д-р Трахтенберг вручив Францові Йосифу символічні ключі від міста.
При вході на виставку у міському парку його зустрічали графи В. Дідушицький, Потоцькі й Тарновські, коломийські міщани шляхетських родів та «шпалір» дівчаток у білих сукнях з квітами.
Цісар уважно й детально розглядав представлені експонати понад пів години, незважаючи на те, що мусив поспішати, аби надмірно не затримати приїзд до Чернівців.

Обдивлявся монарх й колекцію писанок, зброї, картин та зробив замовлення у неперевершеного майстра різьби Юрія Шкрібляка та кахлярів і гончарів Словінського й Бахматюка.
Також цісар був вражений шляхтою з Березова та Серафинець, а дві весільні гуцульські дружини з Криворівні та Космача, які під звуки трембіт, цимбалів і скрипок заїхали на конях вітати цісаря, настільки йому сподобалися, що навіть просив їх затанцювати перед ним і подарував по 50 дукатів у золоті.
В цей же день Франц Йосиф відвідав Господарсько-промислову виставку, організовану українським товариством москвофілів ім. Качковського на Затишку . Особливо затримався він біля церковної різьби та образів, а міщанський хор гарно відспівав народний гімн.
Наступного дня, 16 вересня, в центральній частині міста пройшло відкриття пам'ятника, що стало особливою подією. Після богослужіння й промови кс. Мартіні пам'ятник було відслонено. Була це статуя польського поета-романтика Францішка Карпінського, який народився в с. Голоскові на Коломийщині. Його розстушували в західній частині ринкової площі (тепер – пл. Відродження), згодом навколо пам'ятника зробили клумби.

Практично кожен крок перебування цісаря у нашому місті, як і вся подорож Галичиною, описані у книжечці А. Новолецького «Pamiątka podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi i dwudziesto-dniowego pobytu Jego w tym kraju», а також в українських виданнях.
