Єврейський цвинтар у Косові: мовчазний свідок багатокультурної історії Гуцульщини

Інформатор Коломия розповідає історію єврейського цвинтаря.

Єврейська присутність у Косові сягає ще XVI століття, а вже у XVIII столітті тут діяла численна громада, яка збудувала перший єврейський цвинтар. Саме цей регіон вважається одним із осередків зародження хасидизму. У 1720-х роках у горах поблизу міста в усамітненні й молитвах жив Ізраель бен Елієзер, відомий як Баал Шем Тов — засновник хасидського руху. З 1736 року в Косові офіційно сформувалась місцева хасидська династія, яка згодом стала однією з найвпливовіших у Галичині.

Упродовж наступних століть єврейська громада відігравала важливу роль у місцевому торговельному, ремісничому та культурному житті. До Другої світової війни євреї складали значну частину населення міста, засновували школи, синагоги, друкарні та благодійні установи.

Цвинтар, розташований на північно-східній околиці міста та вважається одним із найстаріших єврейських некрополів на Гуцульщині. Найдавніші надгробки (мацеви) датуються XVIII століттям. Кам’яні плити, прикрашені витонченими традиційними написами, релігійною символікою та різьбленням, становлять не лише історичну, а й мистецьку цінність. Тут можна побачити зображення левів, менор (семисвічник), корон, а також стилізовані дерева — символи роду та втрати.

У XX столітті, після трагедії Голокосту, населення євреїв Косова майже повністю зникло, а цвинтар поступово занепав. Природа, час і людська байдужість залишили на ньому свій слід: багато мацев зруйновані, похилені або зарослі мохом. Проте, останніми роками з’явилися ініціативи з боку місцевих активістів, нащадків єврейських родин та міжнародних організацій із відновлення пам’яті та збереження спадщини. На території кладовища розташовані три окремі охелі — традиційні споруди, що зводяться над могилами визначних праведників. Вони були збудовані зусиллями міжнародного об’єднання «Огалей Цадикім», яке займається охороною та доглядом за похованнями великих цадиків.

Перший охель присвячено родині Адмора Хаїма — автора релігійного твору «Торат Хаїм», сина засновника Вижницької хасидської династії. Поруч з ним поховані його сини: Адмор Яков Шимшон та рабин Моше — автор праці «Лекет Ані», а також їхні дружини Ціпора та Хая. Саме ця лінія духовенства формувала окрему гілку хасидської традиції в регіоні, впливаючи на релігійне життя Буковини й Галичини.

Другий охель споруджено над могилою цадика Менахема Менделя, сина Якова Копіля. Він був однією з ключових фігур у формуванні косівської династії, і його могила приваблює прочан, які шукають благословення і духовного заступництва.

Третій охель належить рабину Баруху бен Абрахаму (помер у 1800 році), знаний завдяки своїм працям «Єсод гаЕмуна» та «Емод Габода». Поруч з ним спочиває його дружина Сара, яка померла ще в 1756 році — що робить її поховання одним із найдавніших на території цвинтаря.

Крім цього, на цвинтарі також знаходяться десятки поодиноких поховань видатних релігійних постатей. Серед них: Хаїм, син Мордехая Ашера Шапіка, помер у 1842 році; Пінхас, син Меїра з Шепетівки; Авраам Ібер, син Шмуеля (1824); Бендіт, син Ізраїля та багато інших. За даними європейської ініціативи єврейських кладовищ, тут приблизно 300 надгробків. Можливо є і більше, проте рослинність на ділянці не дозволяє встановити точну кількість.

Нам варто повчитись у єврейського народу, як шанувати предків. Вже близько двадцяти років у місті не проживає жодного представника єврейської громади, цвинтар продовжує бути місцем паломництва для хасидів з усього світу. Вони щороку приїздять до Косова, вшановуючи пам’ять свого духовного вчителя та праотців віри. Для них місто має сакральне значення, а сам цвинтар — це не просто некрополь, а духовна святиня, пов’язана з витоками хасидського вчення.

Читайте нас у Facebook

Завжди оперативні новини Коломиї. Підпишись 👇

ПІДПИСАТИСЯ