Аби відстояти своє право отримувати компенсацію по догляду за матір'ю, прикутою до ліжка, Наталія витратила рік. Замість підтримки влади отримала синці й зневагу. Подала до суду і тепер селищна рада на Коломийщині має виплатити чималу суму по виконавчому провадженню. На жаль, не з особистих коштів неврівноважених чиновників, а з бюджету громади.
Про все за порядком розповість Інформатор.
Влітку 2024 року Наталя розгублено переступила поріг редакції Інформатора. Її руки були всипані синяками. Жінка зі сльозами на очах розповіла, що з нею трапилось у стінах Гвіздецької ради, коли вона спробувала поговорити з селищним головою Михайлом Дяківим.
62-річна матір Наталії Чередарик - Марія - паралізована інсультом ще 8 років тому і згідно висновку МСЕК потребує постійного догляду. Наталя опікується мамою, виховує сина і займається сільським господарством. Піти на роботу не має змоги, навіть на пів дня. Тому компенсація по догляду була єдиним стабільним доходом сім'ї.
Проте з січня 2024 року ці виплати поклали на місцеві громади. І хоч Наталія здала усі документи, Гвіздецька рада не нараховувала їй кошти. На офіційні листи приходили бюрократичні відписки. Тоді вирішила піти особисто.
Але особиста зустріч з головою Гвіздецької громади Михайлом Дяківим обернулася конфліктом: на питання голова відповіді не дав, натомість силою виштовхав за двері свого кабінету. На згадку про візит до голови - синці на руках. Наталя вирішила, що пробачати таке не можна: подала до суду на бездіяльність чиновників, а про напад розповіла пресі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Гвіздецької селищної ради та зобов’язав голову ОТГ розглянути заяву Наталії Чередарик.
Проте навіть рішення суду не змусило владу Гвіздця взятися до роботи. Відтак виконавча служба змусила чиновників заворушитися. Через це за кошти платників податків Гвіздецька рада виплатила понад 32 тис грн виконавчій службі.
"Лише тоді, коли було відкрито виконавче провадження, коли з бюджету громади довелося заплатити понад 35 700 тисячі гривень, голова змушений був ухвалити рішення. Не добровільно, не з поваги до людини з інвалідністю чи її родини, а лише під тиском суду та виконавчої служби. Хіба це нормально? Чому прості люди повинні виборювати свої законні права через суди? Цей випадок – яскравий приклад того, що в нашій громаді права людей захищає не влада", - розповіла Інформатор Наталя Чередарик.
Показово, що замість того, аби виплачувати людині законні 2100 грн на місяць по догляду, голова селищної ради пішов шляхом конфлікту, штурханини і судів. І таке буде повторюватись знову і знову по всій Україні до тих пір, поки за бездіяльність витрати нестиме місцевий бюджет (по факту - платники податків), а не конкретний чиновник з власної кишені.