Життя з нуля: як столичні волонтери облаштували побут у присілку Косівщини
У червні 2024 року столичне подружжя Катерина Светлакова та Дмитро Маслюк кардинально змінили життя — переїхали у гірське село Хімчин. За 3 тисячі доларів вони придбали стару глиняну хату і власноруч взялися перетворювати її на затишну оселю.
Розповідає Інформатор Коломия, посилаючись на Суспільне Івано-Франківськ.
До переїзду Катерина працювала у сфері управління персоналом і керувала благодійним фондом. Емоційне виснаження та фінансові борги фонду підштовхнули родину шукати максимально бюджетне місце для відновлення сил. Через карти в інтернеті вони знайшли дешевий будинок на Косівщині.
"Я — людина гір. І в мене давно була мрія жити в горах. Я така: хм, час реалізувати свою мрію", — розповідає пані Катерина.
Хату довго не могли продати через відсутність дороги — останні 400 метрів речі та будматеріали доводилося нести вручну. Перші місяці життя на новому місці були екстремальними. Через пересохлий колодязь воду два місяці носили від сусідів та з потічка, спали на дерев'яних піддонах, а замість ванної користувалися вуличною бочкою. Згодом пара організувала сусідів на толоку й відсипала дорогу щебенем. Дмитро власноруч викопав нову криницю, а до Різдва встиг облаштувати повноцінний санвузол.
Ремонтуючи оселю, господарі намагалися зберегти її автентичність. Глиняні стіни залишили, стару скриню використовують для зберігання дров, а етажерку попередніх власників відреставрували під домашній бар. Обоє продовжують працювати дистанційно, тому першочергово провели у віддалений присілок інтернет.
"Я ніколи не займався будівництвом. Там частково десь щось по квартирі, але глобально нічого не робив. З каналізацією мені допомагав молодший брат, він приїжджав. Роботи тривали, хоч світло вимикали. В мене там стояв генератор, навіс. Дощ, сніг — ми все одно продовжували, тому що дружина жартівливо казала, що якщо не буде ванної кімнати, у нас Христос не народиться. Під ліхтарями це все робилося, але до Різдва зробили, вже можна було прийняти душ повноцінно", — каже Дмитро.
Життя в горах надихнуло Катерину на новий проєкт: вона завела блог про Гуцульщину та стала «байєром» на місцевому ринку. Жінка купує для підписників вироби косівських майстрів, а всі зароблені кошти спрямовує на закриття боргів свого благодійного фонду.
Зараз родина вирощує овочі, робить консервацію та опікується чотирма собаками й кішкою Сірі. Попри віддаленість від цивілізації — до найближчого магазину 5 км — подружжя не шкодує про переїзд і називає карпатську хату своєю фортецею.
Слідкуйте за нами в Instagram
