Бути чи не бути | Російські твори можуть виключити з програми зарубіжної літератури

Від квітня триває дискусія щодо того, яких змін має зазнати шкільна програма зарубіжної літератури. Зокрема міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет  повідомив, що деякі твори російської літератури можуть бути виключені. 

Інформатор відшукав варіанти, як можна змінити стару шкільну програму зарубіжної та зібрав думки філологів щодо виключення творів російської літератури з освітніх програм.

Ще в квітні в МОН створила робочу групу, фахівці якої мають чітко оцінити необхідність присутності творів російських авторів у межах курсу «Зарубіжна література».

«Сьогодні, в межах підступної агресії, яку здійснила рф проти України, будь-який будь-який наратив належності до чогось російського викликає внутрішню агресію в українців. Тому що дуже багато загиблих. Дуже багато зруйнованих будинків. Дуже багато скалічених доль. Доля кожного українця пов’язана з війною», – стверджує міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Проте міністр зауважив, що якщо пригадати таких авторів як Гейне та Шіллер, то зрозуміло, що вони не пропагували нацистських поглядів. Із іншого боку, нагадав очільник МОН, у нас є Микола Васильович Гоголь. У будь-якому разі будуть дуже глибоко переглянуті всі твори, які до цього часу були рекомендовані в курсі «Зарубіжна література».

Читайте до теми: Пора! Пора? Чи час переходити на українську і наскільки лагідним має бути цей крок

Як можна замінити російських авторів уже зараз?

Поки МОН переглядає доцільність таких письменників, є механізм, який дозволить уникнути їхньої появи у школі вже зараз.

Згідно із Законом «Про повну середню освіту» заклад освіти має автономне право на вибір освітньої програми чи навіть її написання (наприклад програми з 5-го по 9-й клас). Зокрема, вчителі мають право на академічну свободу в сенсі формування змісту своїх навчальних програм з предмета.

Повна інструкція з внесення змін від Освіторії

Вчитель може змінювати до 30 % затвердженої програми. Для того щоб внести зміни, необхідні такі кроки:

• вчителі зарубіжної літератури можуть ініціювати засідання методичного об’єднання, де подають обґрунтування пропозиції та варіант рішення;
• потім проходить голосування;
• далі треба запропонувати це питання на засідання педагогічної ради через адміністрацію закладу;
  наказ про зміни оприлюднюється на сайті закладу.

Це повна процедура. Звісно, за погодженням з адміністрацією вона може бути скорочена і варіативна. Головне — зміни можна вносити вже зараз.

Читайте також: Ефективна підготовка до мультитесту 2022 | безкоштовна онлайн-консультація

Секретний лайфхак
На умовах анонімності деякі вчителі поділилися з нами, що вже неформально замінили російських письменників на інших. За приватним погодженням адміністрації та батьків. Цей варіант не є офіційним, але є ефективним.

Погляд філологів

Український літературознавець Ростислав Семків констатує однозначно: російська література має бути повністю вилучена з програми.

«По-перше, учні абсолютно точно не сприйматимуть цей матеріал. Діти, які втратили рідних, виїхали з окупації або втратили домівку, просто не будуть це читати. Навіть за наявності цих творів у програмі. До того ж і діти з відносно безпечних місць це не сприйматимуть, бо війна зачепила абсолютно всіх. Тому така література у програмі абсолютно не має сенсу. По-друге, даю відповідь на «як же ми без цих коштовностей у світовій скарбниці шедеврів». Повірте: є дуже-дуже багато світових геніальних творів, які не включені до шкільної програми (бо додати все неможливо), — і нічого. Навіть більше, у самій програмі вже записана нерівність. Скажімо, із 7 поетів-класиків першої половини 20-го століття — четверо росіян. І я б не сказав, що їхні твори набагато більш талановиті за польські чи чеські».

Поділяє його думку і літературознавець Михайло Назаренко.

«Безумовно, зараз російських авторів у шкільній програмі бути не може. Як справедливо зауважив сучасний філософ Олексій Панич, ми зараз слухаємо опери Ваґнера і дивимося фільми Ріфеншталь, бо Друга світова закінчилася розгромом Третього Райху, і ми можемо сприймати ці твори просто як видатні пам’ятки культури — звісно, не забуваючи, як Гітлер використав антисемітизм композитора й ентузіазм режисерки».

Наталія Химера,  методистка відділу української мови і літератури та зарубіжної літератури КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» висловилася з цього приводу:

“Сьогодні  більшість європейських вузів порушують питання вилучити вивчення творів російського мистецтва зі своїх програм. Міністерство культури та інформаційної політики України озвучило свою позицію, яка полягає в тому, щоб припинити будь-який культурний діалог з агресором. Уряди Польщі, Латвії, Литви та Естонії на законодавчому рівні прийняли рішення здійснити повну ізоляцію від росії. Все це є наслідком того, що росія у ХХІ столітті, на території Європи здійснює страшний злочин проти людства – геноцид українського народу”.

А поки міністерство в роздумах, Інформатор запрошує до обговорення учнів та батьків на телеграм-каналі.

Інформацію підготувала Наталка Сандецька