День емансіпе: Жанна д’Арк, суфражистки й українська Роксолана

Фемінізм – це найперше про повагу і любов. Не про те, що жінка може виконувати важку фізичну роботу, не про заперечення власної статі й точно не про агресію до чоловіків. Адже ще й півтори століття не минуло з часу, коли європейкам доводилось виборювати своє право на власну дитину, справедливу зарплатню і право голосу.

Інформатор зібрав для вас найцікавіше про жіночу емансипацію й підібрав знаковий фільм для вечора 30 травня.

30 травня у світі відзначають День жіночої емансипації.

Йдеться про надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність передбачає право жінок на освіту, право обирати і бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату з чоловіками.

Є дві версії виникнення цієї дати, перша – саме цього дня в 1431 році була спалена на вогнищі Жанна д’Арк, друга – у 1932 році 30 травня у Німеччині був прийнятий «Закон про юридичне становище жінок-чиновників».

Невідомо точно, який з цих двох фактів став причиною того, що 30 травня відзначається як День жіночої емансипації або, як його ще також називають, День емансіпе.

Суфражизм – громадський рух, що виступав за надання жінкам виборчих прав, що зародився у Великобританії в кінці ХІХ початку ХХ століть. Спочатку це були мирні акції, демонстрації та поширення агітаційної літератури, але незабаром, зрозумівши, що громадськість втратила інтерес до їхньої проблеми, жінки стали збиратися в спільноти і застосовувати куди більш радикальні насильницькі методи.

Переглянути фільм “Суфражистка” 2015 року в добрій якості й безкоштовно можна на UAfilm.TV за цим посиланням – https://uafilm.tv/4535-sufrazhistka.html.

Емансипація народжує таке поняття, як «фемінізм». Якщо процес емансипації передбачає звільнення від гніту і залежності, то фемінізм – це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав. Емансипаційні змагання жінок у різних країнах досить схожі між собою за метою й формами, навіть якщо вони визрівають і проявляються в різні історичні періоди.

Легендарні жінки

Цариця-фараон Мааткара Хатшепсут, яка одноосібно правила двадцять два роки, починаючи з 1525 (до н. е.) і до 1503 року, які безроздільно присвятила відродженню своєї держави.

Роксолана або Хюррем Султан (Анастасія-Олександра Лісовська)

За легендою Лісовська, яку османи нарекли Хюррем Султан, а в Європі – Роксоланою,  була родом з Рогатинщини. А  батько її  був парохом у церкві Святого Духа, яка зберіглася донині. Про матір Роксолани, на жаль, нічого невідомо. Є лише легенди про її можливе походження із Чемерівців, але документальних доказів тому немає.

Справжнє ім’я Роксолани історія не зберегла. Настею й Олександрою цю жінку «охрестили» українські та польські письменники у XIX столітті.

Настя Лісовська була спершу наложницею, а потім ‒ дружиною Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії в шістнадцятому сторіччі, та як принаймні три британських королеви – Єлизавета І (правила 1558-1603 рр..), Вікторія (1837-1901) та досі керуюча Великою Британією з 1952-го Єлизавета ІІ.

Ґрейс Мюррей Гоппер

Народилася більше ста років тому в Нью-Йорку, стала Першою леді програмування. Найрозумніша жінка в світі на ім’я Даніела Сімідчієва, проживає в Болгарії. Її IQ досягає 200 балів, вона має п’ять ступенів магістра, виховує трьох дітей і виступає проти дискримінації – небажання роботодавців приймати на службу дуже розумних співробітників.

Марлен Дітріх

Німецька актриса та модель була однією з найяскравіших емансіпе. Вона ввела в жіночий гардероб «чоловічий» брючний костюм.

Якщо пригадати 1880-1890 роки, то жіноче питання було одним із найактуальніших в Австро-Угорщині: його обговорювали у пресі та культурно-освітніх осередках. Хвиля жіночого руху докотилася до Галичини, де вперше виник український феміністичний гурток.

Читайте до теми – Як журналістка привезла з Канади нове свято

В історії українського фемінізму велику роль відіграли літературні діячки першої половини XX століття – Леся Українка, Ольга Кобилянська, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ірина Вільде, Наталія Романович-Ткаченко – тогочасні авторки були емансипованими жінками та демонстрували це у своїх творах.

Інформацію підготувала Наталка Сандецька