Врешті ми розжилися усвідомленням того, що у нас вистачає своїх творців, дослідників та діячів, чиїми іменами рекомендують називати вулиці та парки. Процес змін триває. Наразі запропонували 150 імен на заміну колоніальним назвам. Серед них Івана Дзюбу, Левка Лук’яненка, Леся Курбаса, Нестора Махна. А ще – семеро прикарпатців. Тепер на честь них називатимуть вулиці в Україні.
Повідомляє Інформатор.
Серед 150 імен списку поет-гуморист Павло Глазовий, письменник і науковець Петро Гулак-Артемовський, літературний критик Іван Дзюба, поет та кіносценарист Іван Драч, поетеса Наталя Забіла, романіст Павло Загребельний, композитор Володимир Івасюк, режисер Лесь Курбас, дисидент Левко Лук’яненко, військовий діяч Нестор Махно, режисер Лесь Танюк, історик Орест Субтельний, письменник Володимир Яворівський тощо.
Читайте до теми: Історії перейменувань: вул. Лермонтова
Також серед постатей, чиїми іменами будуть названі вулиці в Україні є 7 відомих прикарпатців:
Лишега Олег (1949, Тисмениця, Івано-Франківська область – 2014, Київ; поет, драматург, перекладач; був першим українським поетом, якого було нагороджено премією ПЕН-клубу за поетичний переклад).
Іваничук Роман (1929, с. Трач, Івано-Франківська область – 2016, Львів; письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, один з організаторів Товариства української мови імені Тараса Шевченка; провідними ідеями його творів є відродження історичної пам’яті, утвердження свободи, національної й культурної самобутності українського народу).
Стефаник Василь (1871, Русів, тепер Івано-Франківська область – 1936, Русів); письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик, посол (депутат) Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії).
Белей Любомир (1962, смт Войнилів, Івано-Франківська область – 2018, Ужгород; мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор та засновник Науково–дослідного інституту україністики імені Михайла Мольнара; автор наукових праць, присвячених питанням мови, укладач старослов’янсько-українського словника, досліджував українську ономастику, історію української літературної мови, мову та культуру української діаспори та лексикографію).
Зінкевич Осип (1925, с. Малі Микулинці, нині у межах с. Потічок, Івано-Франківська область – 2017, Канада; літературознавець, видавець, інтелектуал, подвижник, голова правління українського незалежного видавництва “Смолоскип”, член Вашинґтонського Комітету Гельсінкських Ґарантій для України, організатор і перший голова Музею-архіву українського самвидаву в Україні, упорядник “Енциклопедії дисидентського руху”).
Янів Ян (1888, с. Мошківці, Івано-Франківська область – 1952, Краків, Польща; польський філолог, доктор філологічних, член Польської академії наук; наукові зацікавлення полягали здебільшого в дослідженні українських текстів 16-17 століть та порівнянні їх з польськими, і в українській діалектології Галичини; автор багатьох праць з польського, чеського та українського мовознавства).
Кобилянський Броніслав (1896, с. Хотимир, Івано-Франківська область – 1986, Львів; мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук; проводив ряд наукових досліджень у галузі історії української мови, етимології, діалектології).
Цей список був упорядкований Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем з науковцями. До складання списку також залучили усіх охочих, як з України та із-за кордону, зокрема представників діаспори.
“Сьогодні ми зобов’язані остаточно розірвати пута колонізаторського минулого. Український простір повинен належати українцям. Вулиці, проспекти, сквери, парки повинні носити імена визначних українських діячів, а залишки радянської епохи мають піти в минуле. Деколонізація топонімії незворотня!” – зазначив Тарас Кремінь.
За словами Уповноваженого, оновлений список буде повторно надісланий очільникам обласних військових адміністрацій для використання в роботі.
Також Інформатор писав про історію переіменувань вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ
Наталка Сандецька
