Ой яка цікава сьогоднішня дата. 13 липня відзначаємо максимально незвичні свята, такі як День “порадій, що ти батан”, День музики в перукарнях та День раю дурнів. Якщо ви любите картоплю фрі – то сьогодні теж ваш день. А іменини 13 липня святкують тільки чоловіки.
Детальніше про ці свята та що не можна сьогодні робити розповість Інформатор.
Християни відзначають церковне свято на честь найближчих учнів Христа – Собор дванадцяти апостолів: Петра, Андрія, Якова Заведієвого, Івана, Пилипа, Варфоломія, Хоми, Матвія, Якова Алфієва, Іуди Іаковля, Симона Зилота і Матвія. У цей день наші предки піднімалися на найближчий пагорб і дванадцять разів кланялися сонцю. День проводили за роботами в городі, зокрема, за сінокосом.
Якщо ви не встигли вчора привітати Петра з Днем ангела, то ще можете це зробити сьогодні. Крім цього, іменини святкують Андрій, Варфоломій, Іван, Матвій, Пилип, Хома, Яків.
До теми: Листівки до іменин
13 липня – День “порадій, що ти батан”. Сьогодні вже багато хто розуміє, що бути батаном – це скоріше перевага, ніж недолік. За словами Бенджаміна Ньюджента, автора книги “Американський ботанік: історія мого народу”, гік (geek або батан) – це “розумник, який визначається своїми знаннями з певного предмета”. Свято вшановує людей, які захоплюються “гіковськими” заняттями, такими як “ігри в підземелля, комікси та перевдягання вампірів”, а також тих, хто “проводить нескінченні години, блукаючи дивними місцями в Інтернеті”.
День музики в перукарнях. Една Мей Андерсон із Талси, штат Оклахома, запросила кількох жінок до себе додому, щоб заспівати 13 липня 1945 року. Їхні чоловіки були членами Товариства збереження та заохочення співу квартету перукарень в Америці. Жінки хотіли брати участь у співі весело та із задоволенням. Того вечора народилися «Солодкі Аделіни». Пізніше організація стала називатися Sweet Adelines International, яка тепер може похвалитися сотнями гуртів та тисячами учасників. День визнання музики у перукарнях був заснований у 2005 році компанією Sweet Adelines International.
День раю дурнів. Чи може нерозумна і дурна людина досягти Раю? Філософське питання, про яке іноді варто замислитися кожному. День раю дурнів відзначається для того, щоб взяти вихідний та відпочити душею. Рай для багатьох – це уявне місце, де немає болю, роботи, смутку, роздратування чи занепокоєння. День раю дурнів – це свято, коли можна відволіктися від реальності та справжньої життєвої негаразди. “Рай для дурнів” – це шекспірівський термін, який означає святкувати щастя, думаючи про збіг обставин. З нагоди Дня раю для дурнів – насолоджуєтеся щастям, думаючи про ситуації, які можуть принести вам радість.
Прикмети:
Якщо зозуля продовжує кувати, то літо буде довге і тепле.
Після дощу лящ з води висовує голову – до теплого вечора.
З цього дня літо котиться зимі назустріч.
Хмари жовті як мідь – до дощу.
Білі хмари проти вітру підіймаються – до дощу, за вітром йдуть – до тепла.
Вранці випала роса – до сонячної погоди, нема роси – чекай опадів.
День убуває – спека прибуває.
Сон з 12 на 13 липня віщий. Він виповниться на 9 день. Якщо сновидіння, побачене вдень 13 липня, ви вже бачили раніше, то чекайте його виконання через сім тижнів.
Що не можна робити на Соборі дванадцяти апостолів:
- Заборонено пити алкоголь.
- Без оберегу краще з дому не виходити: можна легко стати жертвою пристріту.
- Потрібно відкласти з’ясування стосунків із будь-ким.
- Не варто робити яєчню, інакше в бідності цілий рік проживеш.
- Не слід влаштовувати галасливі застілля.
- Невдалими виявляться зустрічі та побачення, призначені на першу половину дня.
- Посиденьки з друзями та робочі наради краще перенести на вечір.
- Не варто ризикувати, давати гроші у борг.
- Заборонено сидіти вдома, не виходячи надвір: треба хоча б 15 хвилин побути на природі.
- Не слід відмовляти у допомозі нужденним.
- Не можна копати землю, садити і пересаджувати рослини – до поганого врожаю.
- Копати землю, саджати та пересаджувати рослини – до поганого врожаю. Можна лише поливати.
- Не варто готувати салати з овочів, зібраних сьогодні, оскільки цим можна викликати страшне лихо – неврожай та голод.
Ольга Пукавчук
