Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї

Ще три століття тому тут була окраїна Коломиї. А згодом виникли одноповерхові дерев’яні польські будинків. Ця вулиця бачила приїзд цісаря, неспішний спацер Михайла Коцюбинського до парку, а потім – колони українців, яких із собаками гнали на ешелони. 

Інформатор пізнає історію вулиці Чайковсього з розвідок Степана Андріїшина, Мирослави Кочержук та Василя Нагірного.

Вулиця названа іменем Андрія Чайковського. Вона пролягає від бульвару Лесі Українки до Січових Стрільців і межує із парком імені Кирила Трильовського.

Довжина цієї вулиці – трохи менше одного кілометра 875 м. Через пожежу Коломийського архіву не вдається встановити її первісну назву.

Вулиця Андрія Чайковського виникла на початку 19 століття на колишніх приміських мочарах, але остаточно сформувалася пізніше. Забудувалася дерев’яними одноповерховими будинками, які переважно належали поляками. В кінці 19 століття на багатьох коломийській вулицях стали будувати військові казарми.

Відомо, що наприкінці ХІХ століття її називали іменем Р. Курцвайля – коломийського мецената і можновладця. Будучи бурмистром Коломиї у 1860-х роках він разом з настоятелем Коломийського Свято-Михайлівського храму о. Лукою Данкевичем їздив до столиці Австро-Угорської імперії Відня випрошувати в цісаря Франца Йосифа фінансову підтримку на завершення будівництва Михайлівського собору.

У період останньої половини займанщини у 1920-х роках вулицю назвали іменем Стефана Чернецького, польського полковника, який у перебігу польсько-української війни ХVII століття вирізнявся особливою жорстокістю. А 1664 року здобувши хутір Суботів викинув з домовини тварин тіло гетьмана Богдана Хмельницького.

У березні 1945 року, як і 1940 року, нова окупаційна московсько-комуністична влада називала вулицю іменем Олександра Герцена російського письменника, якого популяризували в СРСР.

Наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років вулицею часто проводили з Коломийської в’язниці довгі колони в’язнів українських патріотів і просто невинних людей десятки енкаведистів зі зброєю та псами гнали українців на залізницю, де в товарних вагонах відправляли їх на сибірську каторгу.

У 1990 році вулиці надали ім’я відомого українського письменника Андрія Чайковського (1857 – 1935 ррр). Упродовж 1919-1939 року він мешкав, працював і творив у Коломиї.

Починаючи з 1897 року на вулиці Чайковського для потреб австрійського військового гарнізону збудовано кілька будинків.

У 1886 році добудували ще казарми на вулиці Січових Стрільців декілька будинків, номери яких починаються ще з вулиці Чайковського.

Під ту пору розводили приміщення для райтування військових коней. Теперішня Чайковського, 58, в якому від 1950-х розміщувався спортивний зал гарнізонного будинку офіцерів. Зараз у цьому велетенському приміщенні діє супермаркет.

У 1920-х роках польська адміністрація для своїх офіцерів збудували багатоквартирний 4-поверховий будинок на Чайковського, 52.

До теми: Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ

А 1940 року для червоноармійців, яких тоді масово направляли до Коломиї, збудували з сирогодерева п’ять одноповерхових будинків барачного типу.

У 1970 року на їхньому місті виросли багатоквартирні 5 поверхові будинки. Сьогодні це Чайковського, 40- 56, до яких переселили решту сімей радянських військовослужбовців.

До теми: Історії перейменувань: вул. Чехова в Коломиї

У 50-х на ґрунтах вулиці Чайковського спорудили кілька великих приміщень під військові гуртівні номери, яких згодом віднесли до вул. Юрія Шкрумеляка.

Цікави є будинок під номером 10, споруджений у середин ХІХ ст. Тут від 1978 року міститься станція швидкої допомоги.

До теми: Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф

Під номер 13 від 1998 року споруджена церква Покрови Пречистої Діви Марії УГКЦ.

У будинку на Чайковського, 20 розміщується дитячий садок №19 “Ромашка”.

У будинку під номером 22 розміщується зараз дитяча музична школа, раніше це також був дитячий садочок.

Андрій Чайковський – відомий український письменник, автор багатьох популярних творів, переважно на козацьку тематику: “За сестрою”, “Олюнька”, “В чужім гнізді”, “Олексій Корнієнко” та інші.

За фахом адвокат. Під час польсько-української війни переїхав до Коломиї. Вдячні коломияни поселили його у своєму Народному домі, де він і помер.

Похований на давньому цвинтарі Монастирок

До теми: Мертві не скаржаться: фоторепортаж з Монастирка в Коломиї

Вілла Віммера на на вул. А. Чайковського, 35

Кочержук Мирослава, наукова співробітниця Музею історії міста Коломиї, дослідила історію появи у Коломиї чепурної вілли на вул. Чайковського.

Її звів підприємливий і енергійний Антоні Віммер, власник цегельні в Коломиї.

Саме він придбав тут парцелю (земельну ділянку) на вул. Чарнецького і, мабуть, у перші роки ХХ ст. вибудував там цегляний дім, який став одним із найкращих у Коломиї (тепер – вул. А. Чайковського, 35).

Це була вілла з двома наріжними ризалітами, на одному з яких вилитий з міді напис “Jadwiga” на честь улюбленої донечки. Ще однією окрасою вілли був декор з керамічних плит з сецесійними квітковими мотивами над вікнами головного фасаду. Покрівля виготовлена, звичайно, із різнокольорової дахівки фабрики Віммера, у вигляді гуцульського орнаменту.

Родина все ж і надалі мешкала в дерев’яному будинку, а прекрасну віллу винаймала поважним гостям міста. Зі слів Ядвіги Віммер, декілька разів там квартирував спадкоємець австрійського престолу ерцгерцог Франц Фердинанд Габсбург, коли приїжджав для перевірки військових підрозділів, що дислокувалися в Коломиї. Подейкували, що мав у місті коханку – дуже красиву кельнерку з ресторану вокзалу, але правда це, чи ні – нехай залишиться на совісті пліткарів.

Це тільки одна з тисяч сторінок нашої Коломиї. Досліджуйте, пізнавайте рідне разом з Інформатором.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237

Інформацію підготувала Наталка Сандецька