Блекаут несе набагато серйозніші ризики для банків, аніж хакерські атаки чи безпосередні ракетні удари по банківській інфраструктурі. Найбільшою загрозою для функціонування системи платежів є не знищення серверів чи каналів передачі даних, а брак електроенергії. Адже якщо її немає, немає зв’язку, то вкрай проблематично здійснити транзакцію – будь то дрібний розрахунок карткою фізичної особи чи великий платіж компанії з робочого терміналу.
Повідомляє Інформатор з посиланням на informator.ua
Про це у коментарі “Економічній правді” повідомив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Найбільш надійним способом захиститися від можливих ракетних ударів по обчислювальних центрах стало перенесення усіх електронних процесів банків у хмарні сервіси за межами країни. Їх використання в умовах війни має подвійну вигоду для банків. По-перше, це дозволяє уберегти дані клієнтів та всі фінансові операції від терористичних атак росіян. По-друге, перебування банківських систем у хмарних сервісах за кордоном дозволяє банку не залежати від перебоїв з електроенергією.
Після масованої ракетної атаки, яка відбулась 23 листопада, у нашій країні вирішили створити мережу пунктів незламності, а у Нацбанку – мережу відділень, які працюватимуть за будь-яких обставин. Зокрема, такі відділення повинні мати доступ до інтернету та джерело безперебійного живлення. Загалом, за планом НБУ, системно важливі банки мають забезпечити роботу 760 чергових відділень у Києві та ще у 275 населених пунктах на неокупованій частині території України.
До теми: Де коломияни зможуть зняти гроші у випадку блекауту
Якщо росіяни атакують інфраструктуру НБУ
Видання “ЕП” пише, що теоретично, банківська система може припинити роботу, якщо окупантам вдасться пошкодити чи зруйнувати міжбанківську інфраструктуру, зокрема систему електронних платежів (СЕП). Ця система забезпечує перекази з рахунку одного банку на рахунок іншого, а також розрахунки з державним бюджетом. Враховуючи стратегічну важливість системи, Нацбанк постійно, починаючи з 2014 року, удосконалював захист СЕП як від загроз у кіберпросторі, так і від фізичного пошкодження.
“Із 2014 року Національний банк встановив вимогу до банків мати резервні центри обробки даних для забезпечення безперебійності їх роботи у разі недоступності одного з них. Крім того, Національний банк також здійснив багаторівневе резервування власних інформаційних систем”, – зазначають у НБУ.
Що цьому передувало
Наприкінці листопада депутат держдуми рф, а заразом генерал-лейтенант російської армії Андрій Гурульов заявив, що наступною ціллю для терористичних атак, після ударів по енергетиці, можуть стати українські банки. В Україні серйозно ставляться до потенційних атак на банківську систему. На початку грудня відповідні питання обговорювалися на Ставці верховного Головнокомандувача. Паралізувавши банки, Кремль прагне посіяти паніку серед українців та зупинити усю українську економіку, зокрема й промисловість, яка обслуговує потреби Збройних сил України. Росіянам не вдалося зробити це за допомогою хакерських атак, тому вони намагаються втілити цей план у реальність за допомогою ракетних ударів.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
