Ці кадри могли б бути зі Слов’янська, чи Ізюму, Бахмута, Херсона… Але це Коломия. І ні, сюди нічого не прилітало. Просто місто вже десятки років в очікуванні реконструкції.
Інформатор звертає увагу влади міста на жахливий стан площі Героїв чи площі Скорботи. Питання найменування цього місця наразі зависло так само, як і його доля.
Прізвища, які вирізьбили на мармурових плитах площі Героїв, передали з радянських архівів. Самі ж поховання, за свідченнями краєзнавців, знаходяться на місці, де зараз парковка для таксі біля площі.
На думку Василя Нагірного більша частина прізвищ, які бачимо нині тут, взята з архіву військкомату, аби перконати майбутніх радянських громадян у тому, буцімто в операції по захопленню міста брала участь велика армія.
Та з’ясувалося, що ці жертви війни в кількості 570 вояків теж не загинули в боях за Коломию наприкінці березня 44-го, це сталося дещо пізніше.
При в’їзді до міста загинув тільки танкіст Іван Шарлай, якому 1964 року місцеві ветерани та військова адміністрація встановили пам’ятну таблицю і домоглися перейменування вулиці на його честь.
“Імена і чини, які значаться на саркофазі, взято з лазаретів і медсанбатів у селах мала Кам’янка, Добровідка, П’ядики, де солдати вмирали від ран уже після наступу на місто. Їхніх тлінних останків тут теж немає”, – писав Василь Нагірний .
Проте є кілька захоронень під стоянкою машин. Місце це обрали після того, як під ратушею вже не лишилось клаптика для поховань. Відтак рештки червоноармійців захоронювати почали на роздоріжжі вулиць Петлюри – Чорновола-Січових Стрільців. Так виникла історія героїчного визволення Коломиї.
Поховання на сучасній площі Відродження. Фото з архіву Івана Лудчака
Ось як це описує Василь Нагірний у книзі “Мовчазні свідки минулого”.
У ніч з 16 на 17 січня 1945 року, після легендарного Рушірського бою, яким командував сотенний УПА Мирослав Симчич на псевдо “Кривоніс”, до міста привезли цілу групу загиблих червонопогонників. Так тривало до 1948-го, коли виявилося, що площа біля ратуші враз стала “затісною”».
Площа постала 1984 року. Паради, покладання квітів та вічний вогонь. Це урочистий бік її призначення. Майже завжди тут пусто, хіба вечорами збираються групки молоді пити пиво подалі від зайвих очей.
За десятиліття площа безнадійно стомилась. Всі розуміли: в тому радянському вигляді її вже не потребує Коломия. Червоні гранітні плити відвалювались, вічний вогонь виявився невічним, тільки самшит по всьому периметру надійно заховав від перехожих радянські зірки на паркані.
2017 року в залі міськради відбулися громадські слухання щодо реконструкції площі. Тоді ж оголосили конкурс проєктів і пообіцяли закласти кошти в бюджет.
Відтак площа Скорботи мала знову бути названою площею Героїв і увіковічнити пам’ять про захисників України, зокрема сучасної війни.
Кращим визнали проєкт архітекторів Олександра Малковича та Андрія Теслевича. І заклали в бюджет першу частину коштів на реконструкцію – 300 тис. грн. Та на тому процес зупинився.
2019 року коломийські активісти самостійно демонтують одну із зірок паркана та під час акції “Ватра Слави” на свято Покрови.
А вже за два роки – 28 вересня 2021 р. – справа з демонтажу радянських символів стала масовою. Комунальники вкупі з атовцями та громадськими активістами міста збивають дочиста усі зірки й лаврові вінки з металевого паркану. Згодом демонтують і статую радянського солдата.
До теми: Все рівно: на площі Відродження закінчили демонтаж
Фото – Суспільне
А далі – тиша. Демонтували тільки плитку на площі.
Про потребу врешті облаштувати місце, де можна пом’янути героїв-захисників згадують вдови загиблих військовослужбовців, часом розмова заходить і в колі депутатів. Та тільки до справи ніяк не доходить.
І соромно, і сумно бачити, як час до часу рідні загиблих захисників ставлять лампадки біля вицвілого банера Небесній гвардії під самою ратушею.
А площа так і стоїть німим нагадуванням, як в Коломиї шанують своїх Героїв.
Детальніше: У Коломиї почистять русла річок на суму майже 100 тис грн
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237.
Наталка Сандецька
