За задумом будівничих Коломиї ця вулиця мала бути широкою рівною алеєю, що проглядається від стометрівки і аж до міського парку. За затінок каштанів її названо було Зеленою, хоча нині їх можна перелічити на пальцях.
Інформатор продовжує досліджувати історії вулиць Коломиї. І сьогодні прогуляємось бульваром Лесі Українки разом з книгою Степана Андріїшина “Вулиці старовинної Коломиї”.
829 метри бульвару Лесі Українки милують око старими будинками й елементами, які, власне, роблять Коломию старовинним містом. Це і ліпнина, і ковані кручені сходи будинків, і старовинна паркова брама, і тесані ґанки і, звісна річ, німі свідки зміни епох та поколінь – знамениті коломийські каштани.
До теми: Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї
Хоча й багато тут є такого, що не вписується у цю атмосферу – радянські багатоповерхівки, занедбані внутрішні дворики, катальпи, не призначені для не надто широкої вулиці.
А проте розкішна будівля міської бібліотеки, приміщення музею історії міста, колишнє фотоательє відомого у свій час Александра Кіблера, затишні старовинні доми з ґанками навпроти нього і ще тисячі дрібниць здатні повернути нас у минулі сторіччя.
До теми: Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ
Більшість коломийських вулиць, які лежать на північній стороні міста, згідно історичних джерел почали забудовуватися лише в першій половині ХІХ століття. Саме тоді з’явилися і перші муровані кам’яниці на теперішньому бульварі Лесі Українки.
Польська панівна верхівка облюбувала собі цю вулицю. Згодом тут по обидва боки десятки молодих каштанів.
Відтак так вулиця отримала назву Зелена.
До теми: Історії перейменувань: вул. Чехова в Коломиї
Після того, як у 1880 році австрійський цісар Франц Йосиф відвідав Коломийському виставку і, власне, цю вулицю, невдовзі вона отримала почесну назву вулиці Франца-Йосифа. Але, напевно, ця назва не дуже гріла польські серця, бо вже з приходом останньої польської займанщини у 1919 році поляки дали свою назву вулиці – на алея Вольності.
1940 року нова радянська влада надала цій вулиці свою назву – Сергія Кірова. І після німецької окупації за другим приходом 1944 року в черговий раз підтвердила цю назву.
І лише в 1990 році її перейменували на бульвар Лесі Українки. Ось, як бульвар виглядає нині.
До теми: Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Інфоромацію зібрана Наталка Сандецька
У тексті використано матеріали Степана Андріїшина
