Союз Українок Коломийщини та Музей історії міста Коломиї разом з ліцеїстами імені Михайла та Світовою федерацією українських жіночих організацій запрошують на святкову академію “Подиву гідна… Олена Кисілевська”.
Повідомляє Інформатор.
Жінка, яка випередила час, борчиня за жіночу емансипацію, відома письменниці, журналістка та громадська діячка Олена Кисілеська варта досліджень і найвищих похвал. Колись з її публікацій жінки черпали свіже й нове, цінне, незвичне.
Сьогодні у Музеї історії міста Коломиї зберігається цікавий експонат – її друкарська машинка, яку подарував Коломиї онук відомої письменниці Аскольд Ганьківський.
Олена Кисілевська. Пам’ятна дошка в Коломиї. Фото: Тарас Возняк
Олена Кисілевська (уроджена Сіменович) народилася 24 березня 1869 року в селі Фільварки на Тернопільщині (нині у складі міста Монастириська).
Батько, Лев Сіменович, був священником Української греко-католицької церкви. Коли Олені виповнилося 15 – подалася до Станіслава (нині Івано-Франківськ) і вступила до Виділової школи (це вищий ступінь міських народних шкіл).
Згодом дівчина долучилася до новоствореного “Товариства руських жінок”, очільницею якого була Наталія Кобринська, а також приєдналася до жіночого руху в Галичині. Цій справі Киселівська віддавалася сповна. У той період вона написала сотні статей, видавала збірки, всі як один пронизані жіночим питанням.
У 18 років вона вийшла заміж за Юліана Кисілевського та взяла його прізвище. У шлюбі народилися доньки Наталя і Ганна, син Володимир, який воював в Українських січових стрільцях і Українській Галицькій армії, пізніше став відомим істориком, журналістом і видавцем, професором Оттавського університету.
Під час Першої світової війни Олена Кисілевська займалася подвижницькою працею, рятуючи поранених українських вояків австро-угорської армії. Вона створила жіночий допомоговий комітет і була нагороджена срібним хрестом від імперського уряду.
Це цікаво: Як журналістка привезла з Канади нове свято
Заснувала, а також редагувала двотижневий часопис “Жіноча доля”, згодом часописи “Жіноча воля” і “Світ молоді”, на шпальтах яких пропагувала ідею емансипації селянок та їхнього активного залучення до громадсько-політичного життя.
Постійно закликала боротися з бідністю, зловживанням алкоголем, неписьменністю.
Однією з перших Олена Кисілевська винесла на міжнародний рівень інформацію про Голодомор-геноцид в Радянській Україні 1932-1933 років. Так, 15 вересня 1933 року разом із Міленою Рудницькою вона підписала звернення до жінок усього світу:
“Україна вмирає від голоду! Все це діється серед мовчання цивілізованого світу… Зробіть усе, що можете, щоб не дозволити червоним сатрапам безкарно знущатися над безборонними. Не дозволяйте людству брати на свою совість страшної відповідальності за небувалі злочини червоної диктатури в Україні!”
Але світ залишався, здебільшого, глухим і байдужим до страшної трагедії української нації. Та й радянські можновладці, користуючись закритістю кордонів і дозованістю інформації, що виходила “назовні”, продовжували стверджувати, що ніякого Голодомору немає і Україна не потребує жодної допомоги.
1939 року з початком Другої світової війни Олена Кисілевська була змушена назавжди залишити Галичину, що була анексована Радянським Союзом. Вона виїхала на захід, до Німеччини, а після війни – до Канади. Там, попри поважний вік, продовжила активну громадську діяльність.
Її обрали президенткою Світової федерації українських жіночих організацій. Писала спогади про своїх однодумців, борчинь за волю України та за емансипацію української жінки – Наталю Кобринську, Олену Телігу, Ольгу Басараб, Уляну Кравченко, Ольгу Кобилянську.
Останні роки життя вона провела в Оттаві, де її син Володимир викладав історію і славістику в університеті та перебував на канадській державній службі.
Олена Кисілевська пішла з життя 29 березня 1956-го, їй було 87 років. Похована в Оттаві на католицькому цвинтарі Нотр-Дам, де також покояться тлінки ще одного видатного українця – Пилипа Коновала. В Україні ім’я Олени Кисілевської десятиліттями перебувало під тотальною забороною, і тільки зараз стає відомим громадськості.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237.
