Обертин та Коломию розділяє не цілих 30 кілометрів через П’ядицьку громаду. Це майже така ж відстань як до Отинії. Однак, щоб доїхати до центру Обертинської ТГ, потрібно значно більше часу та терпіння, оскільки на дорогах тут “яма на ямі”. Місцева влада вирішила боротися із бездоріжжям за допомогою вапняку.
Чому в Обертинській громаді дороги в такому жахливому стані та чи доцільно підсипати їх вапняком – розпитував Інформатор в селищного голови Віктора Хамута.
Як пояснює посадовець, автошлях “Коломия-Лука”, який проходите через Яківку, Обертин, Гавриляк, та Гарасимів, підпорядковується державному підприємству “Дороги Прикарпаття”.
Голова Обертинської громади Віктор Хамут пояснює:
“Ми не є власниками цієї дороги. І це не наша проблема, чому вона в такому вигляді. Але наша проблема в іншому”
Селищний голова також пояснює, що люди приходять саме в селищну раду і скаржаться, що неможливо проїхати. Він наголошує, що на дорогах в громаді під верхнім шаром асфальту – вапняк із кар’єру в Гарасимові, тому підсипати ним ями – нормально, і такий ремонт протримається довше, ніж ямковий ремонт асфальтом. Крім того, такий спосіб значно дешевший.
Детальніше: В Обертинській громаді підсипали ями на дорозі
“Я старався чути тих водіїв, які їздять. Коли ями були глибше пів метра, то люди хоча б за це дякують,” – розповідає Віктор Броніславович.
За його словами, щоб зробити дороги власними силами іншим шляхом, то перед головою Обертинської ТГ поставили умови – співфінансування.
Втім, річний бюджет громади досить малий – близько 23 млн грн. І тієї суми, яку б могла спробувати виділити ОТГ для співфінансування, є недостатньо. Як зазначив голова, щоб відремонтувати лише 1 кілометр дороги потрібно заплатити від 8,5 до 12 млн грн.
Читайте також: В Обертинській громаді понад рік не працюють дитячі садки
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Розмову вела – Наталка Сандецька
Над текстом працювала Ольга Пукавчук
