Близько 2 год ночі 7 травня 1945 року ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години.
Чому ж Україна вкупі з іншими країнами постсоціалістичного табору відзначала День перемоги 9 травня. І чи відмінили це свято зараз? Дізнавався Інформатор.
Тієї ночі на підписанні були присутні представники західних союзників та СРСР.
А проте сталіну забаглося “персональної перемоги”: на його вимогу акт капітуляції продублювали 8 травня у радянській зоні окупації передмістя Берліна. На годиннику була вже 22:43 за середньоєвропейським часом. За московським часом настало вже 9 травня.
А все тому, що в першій церемонії не брав участі радянський маршал Георгій Жуков: від СРСР оригінальний документ підписав генерал-майор Червоної Армії Іван Суслопаров, керівник радянської військової місії в Парижі і представник ставки радянського командування при штабі союзників.
Британський генерал-майор Кеннет Стронг (ліворуч) обговорює реакцію німецької сторони на висунуті їй умови капітуляції з представниками СРСР (крайній праворуч — генерал Червоної Армії Іван Суслопаров, другий праворуч — його помічник і перекладач, лейтенант Іван Черняєв) | 7 травня 1945 / Фото: Courtesy of the Library of Congress Collection, Lot-8988
За кілька годин до цього президія Верховної Ради СРСР видала указ, яким встановила 9 травня 1945 неробочим днем — на честь святкування Дня перемоги. Так його відзначали і в подальші десятиліття, хоча західний світ відзначав День перемоги над нацизмом на день раніше.
Адже саме 8 травня 1945 року про капітуляцію Німеччини розповіли своїм співвітчизникам прем’єр Великої Британії Вінстон Черчіль і президент США Гаррі Трумен. В СРСР про це дізналися лише 9 травня — вночі від Радінформбюро, а пізніше того ж дня з промови йосипа сталіна.
Скільки загинуло Українців у ІІ світовій війні
Згідно з підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ, чисельність населення УРСР за час німецько-радянської війни зменшилася на 10,4 млн осіб – із 42,4 млн станом на 22 червня 1941 року до 32 мільйонів на 8 травня 1945-го.
Згідно з оцінкою українських істориків, у лавах Червоної армії воювало близько 7 мільйонів громадян України. Це становило приблизно 23% від загальної чисельності збройних сил СРСР.
Втрати серед цивільного населення склали 5,2 млн померлими: 3 млн було вбито, а 2,2 млн – це надлишкова смертність, пов’язана з труднощами воєнної доби.
Військові втрати – 3,3 млн загиблих: 2,8 млн – військовослужбовці і 0,5 млн – партизани.
Спекулювання на перемозі
Згодом путінська Росія почала використовувати культ Дня перемоги у спробі закріпити історичні міфи про Другу світову війну. Так Москва роками намагалася підготувати підґрунтя для виправдання своєї загарбницької політики і методології гібридних війн. Викривлення і спотворення історії згодом набуло вражаючого розмаху: повномасштабне вторгнення в Україну Росія намагається подати як продовження «героїчної боротьби з фашизмом», а однією з цілей своєї «спецоперації» Володимир Путін назвав «денацифікацію» України.
Не свято, а вшанування: що в Україні
Аби відмежуватися від наративів російської пропаганди, ще навесні 2015 року Верховна рада України прийняла закон Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років. Цей документ закріпив нову традицію та два свята:
- відзначати 8 травня як День пам’яті та примирення — з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939−1945 років;
- відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (на рівні державного свята).
Водночас закон встановив, що складовими святкування Дня перемоги над нацизмом в Україні є не лише встановлення почесної варти та покладання вінків і квітів до відповідних пам’ятників та меморіалів 9 травня, але й недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939−1945 років.
Це стосується вимог до наукових досліджень, навчально-методичної літератури, підручників, ЗМІ, публічних виступів представників державних органів влади та органів місцевого самоврядування, посадових осіб.
Чи варто Україні дискутувати про Перемогу в російському стилі?
Українці воювали у ІІ світовій війні не лише у Червоній армії, а й у радянських партизанських загонах, і в рядах УПА, і в загонах французького, югославського і словацького руху опору. Близько 50 тисяч українців були вояками канадської, американської, австралійської, британської армій.
Україна заплатила високу ціну за авантюру сталіна. Радянський генералісімус разом із гітлером є відповідальними за цю війну. Совєцкому Союзу все зійшло з рук: спрацював принцип “переможців не судять”. Москва ухилилася не лише від політичної, а й історичної відповідальності.
Могила “Невідомого солдата” в Росії стала символом забуття. “Мертві душі” радянських солдат перетворилися на “символічний” ресурс російської історичної політики.
Світ має зрозуміти, що радянська армія не дорівнює поняттю російська армія. Україні треба вшановувати всіх своїх героїв поіменно, зокрема таких, як Федір Кампанієць, – які не просто перемогли, а й вижили. А Росія мала би усвідомити, що людський ресурс вимірюється життям, а не смертю.
Повномасштабне вторгнення Росії ще більше вплинуло на традицію відзначення Дня перемоги в Україні.
13 лютого 2023 року депутати Верховної ради України висунули законопроєкт № 9009, в якому пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю України і перенести низку державних свят. Зокрема запропоновано скасувати:
- 8 березня — Міжнародний жіночий день
- 1 травня — День праці
- 9 травня — День Перемоги
Натомість у ВР пропонують запровадити нові свята:
- 25 лютого — День української жінки (День українки) — до Дня народження Лесі Українки
- 9 березня — Шевченків день — до Дня народження Тараса Шевченка
- друга неділя травня — День матері
Також 8 травня 2023 року Президент України подав до Верховної Ради законопроєкт, який пропонує встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
У тексті використано матеріали nv.ua, suspilne.media, localhistory.org.ua, dw.com.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
