Історію будівлі за адресою просп. Чорновола, 30, як знаходиться вглибині скверу знаменитої коломийської стометрівки ще 2021 року зібрав докупи Ілля Криворучко за дослідженнями інших краєзнавців. 1 серпня 2023 року будівля пішла під знесення.
Яку історію бачили ці стіни і що тут планують зробити – у деталях та фактах.
Довоєнний і міжвоєнний період
Сама будівля складається з двох частин: перша – збудована ще в кінці ХІХ століття як райтарня, тобто центр для утримування коней (конюшня), а вже у радянські часи зведена друга.
Дослідник і журналіст Василь Нагірний згадував, що усередині будівлі була мармурова підлога, а також великий зал із балконом.
Опісля «Великої війни» краєзнавець переконує, що ця будівля не мала власника, але Степан Андріїшин у книзі «Вулиці старовинної Коломиї» стверджує, що на початку панування польської влади там розміщувався військовий склад.
І настала така несподіванка: оскільки не вистачало місця для 49 піхотного полку для проведення вистав та урочистих заходів (тоді проводилися в місцевих школах), то командир полку, підполковник Максиміліан Мілан-Камський взимку 1927 року розпочав ремонт у цій будівлі за сприяння цісарсько-королівського фотографа Александра Кіблера. Коштував ремонт та обладнання декілька десятків тисяч злотих.
Кіблер переобладнав балкон, “обрізавши” його. Він був збудований по периметру, а фотомитець зробив його літерою “П”. Головним будівничим був Бернард Монд, найперший командир 49 піхотного полку, громадянин Станіславова єврейського походження.
2 березня 1928 року завершився ремонт та відбулося урочисте відкриття так званого освітянського дому 49 піхотного полку, у якому проводилися різноманітні вистави, показували звукові фільми не тільки для військових, а й для звичайних людей.
Згодом 49 піхотний полк дав назву даному кінотеатру – «Марс». Саме відтоді починається літочислення одного з найдавніших кінотеатрів та першого звукового кінотеатру Коломиї. У залах кінотеатру відбувалися масові заходи, у тому числі урочисті засідання академій для армії 49 піхотного полку, а також проводилися різноманітні лекції для полку.
У травні 1928 року було прийнято рішення про звільнення від податків для кінотеатру «Марс».
Першим директором цього закладу був капітан Дибалі, про що свідчить газета «Tygodnik Pokucki» за грудень 1929 року:
«Цим подаємо пану полковнику доктору Станіславу Кшисілеку велику подяку за розуміння умов важкої роботи польського поліцая та за дозвіл передати прибуток від ранкового виступу в кінотеатрі «Марс» 14 грудня 1929 року, на «Rodzine Policijna» в Коломиї та директору кінотеатру «Марс» Капітану Дибалі за подаровану послугу».
Згодом був керівником Коханович, а згодом – молодий єврей Густав Фіш.
У зал кінотеатру могло поміститися до 700 осіб, про що свідчить уривок із газети «Tygodnik Pokucki» за 1 листопада 1931 року, у якому розповідається про візит до кінотеатру учнів середніх шкіл для перегляду морських фільмів.
Варто ще зазначити, що кінотеатр «Марс» склав величезну конкуренцію з німим кінотеатром «Гвязда», у якому грав на фортепіано Роман Рубінгер. Тоді на початку 1930-х привезли надсучасне обладнання 1930-х років, про що свідчить газета «Tygodnik Pokucki». У кінці 1930-х років директором закладу був Михаль Боняковський.
В основному показували польські та зарубіжні фільми (у тому числі й Чарлі Чапліна). Даний кінотеатр міг вплинути на життя відомих режисерів та митців: Жерси Кавалерович, відомий польський режисер, у кінотеатрі «Марс» подивився перший фільм у його житті – «Quo Vadis». Це сталося в 1935 році.
Окупація радянськими, німецькими військами. ІІ світова війна
Коли радянські війська окупували Коломию в 1939 році, освітній полк 49 піхотного полку перестав існувати, а радянські керівники перейменували кінотеатр «Марс» на імені С. Кірова.
Під час німецької окупації змінили назву кінотеатру на «Вікторія». Коли радянська влада знову панувала в Коломиї після 28 березня 1944-го, повернули попередню назву.
Кінець ХХ століття: добудова
У 1971 році добудували ліве крило, якщо стояти обличчям до кінотеатру (за В. Нагірним).
Тодішнім директором закладу був Богдан Баб’юк, який їздив по всьому СРСР у пошуках кінострічок для показу коломиян.
«Маючи мінімальну кількість працівників, – провадив розмову Василь Нагірний, – Богдан Баб’юк виконував одночасно кілька обов’язків. Він працював і художником, і касиром, і навіть їздив до людей з анонсами фільмів. Я завжди порівнюю його з Йосафатом Кобринським, який спав на соломі, а всі зароблені гроші віддавав на розвиток Народного дому. Богдан Баб’юк, будучи повністю відданий своїй роботі, так і помер на посту кілька років тому. Після його смерті кінотеатр був приречений на занепад».
Райтарні пішли з молотка, а за ними – і земля
Після занепаду СРСР кінотеатр перейменували на «Джерело». На початку 2010-х років кінотеатр закрили через нерентабельність, на той час директором була Світлана Тодорів.
Василь Дем’янюк, директор телекомпанії «НТК», яка придбала на аукціоні приміщення кінотеатру та взяла в оренду в 2015 році, а в 2017 році – викупила для «будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
Згідно рішення міської ради № 2017-25/2017-25 від 12 жовтня 2017 року:
«Розглянувши звернення приватного підприємства “Телерадіокомпанія “НТК”, пропозиції постійної комісії з питань екології, використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин, відповідно до ст. 12, 127, 128 Земельного кодексу України, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада вирішила: 1. Надати приватному підприємству “Телерадіокомпанія “НТК” дозвіл на передачу шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 2610600000:18:001:0207) площею 0,2147 на вулиці В’ячеслава Чорновола, 30 для громадської забудови — обслуговування приміщення кінотеатру за рахунок орендованої земельної ділянки (…)».
Інформатор зв’язався із власником колишнього кінотеатру “Джерело” Василем Дем’янюком щодо того, які у підприємця плани щодо цього будинку. Про це читайте у наступних публікаціях на нашому сайті.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
