Ця історія почалася з обурення. Ці та десятки інших історичних брам у Коломиї давно потребують реставрації. Але цю колись розкішну браму з різьбленням і кованими елементами на проспекті Чорновола, 9 власник вирішив замінити на сучасні металопластикові. І цього коломияни не потерпіли.
Інформатор переповідає історію дверей, які стали символом турботи про історію славної Коломиї.
Першою на заміну дверей відреагувала коломийська волонтерка Соломія Зінець. Її підтримали сотні містян, а головне – головний архітектор міста Андрій Олійник, який разом із активісткою Оленкою Юрійчук створили цілий проєкт “Коло брами” і фіксували історичні двері Коломиї, а також завідувачки сектору охорони культурної спадщини управління культури та туризму Оксана Пашник. Преса також не лишилася осторонь.
Майже детектив
Найперше Андрію Олійнику й активістам довелося провести пошуки, куди ж ділися старовинні двері після демонтажу. Опитували свідків, сусідів, навіть їздили на міську сміттярку, аби пересвідчитися, що двері не там.
Аж тут став у нагоді суспільний розголос: після публікацій у медіа та соцмережах власник сам подзвонив головному архітектору і запропонував зустрітися.
На щастя, двері не потрапили на звалище, їх запроторили у комору. Відтак начальник управління культури і туризму зголосився взяти їх до себе на зберігання.
А навесні 2023 року, коли браму перевезли на зберігання у Мистецький дворик коломийського Народного дому. Вагались-думали і таки зважились оголосити збір коштів. Ясна річ, під час війни збирати кошти не на оборону – справа близька до провалу, але виявилось, у нас чимало тих, кому спадок предків дорогий. Тож понад 100 тис грн місяць за місяцем вдалось зібрати.
Сума за реставрацію спочатку сягала 75 тис грн, а згодом зросла аж до 110 тис грн, оскільки підскочила вартість матеріалів, а ще додалась робота ковалям і дверну ручку довелося шукати під стать цим чотириметровим дверям. Збирали кошти серед небайдужих.
До реставрації долучилась ініціатива Козакевичів “Івано-Франківськ, який треба берегти”.
“Роботи було чимало з деревиною. Масивна рама, яку довелося створити з нуля, в оригіналі була із дуба – такою її й відтворили. Саме ця деревина була використана понад сто років тому майстрами для різьбленого імпосту – і, мабуть, завдяки дубу ця деталь чудово збереглася. Самі ж полотна та інші деталі – хвойні, які були більш мʼякими та піддатливими для вирізьблення орнаментів. Ну і багацько зусиль довелося прикласти для відновлення кованих елементів – від крихітних квіточок на вершині металевого ансамблю і до його центрального елементу – цифр 1909 та ініціалів”, – розповідають ініціатори реставрації.
І якщо сьогодні ви підете на спацер славною коломийською стометрівкою, то точно не пропустите ці розкішні малиново-коралові двері. Їх реставрація щойно закінчилась. Тішить око, що ця брама переродилась з совкового бордово-коричневого кольору у яскравий. Тепер тут не гріх зупинитися екскурсоводу, щоб розповісти, як на ділі коломияни люблять рідне місто.
Що далі
Ця історія стала поштовхом до цілого руху відновлення коломийських брам. На черзі – двері по сусідству, праворуч є вхід до майстерні Дідорака. Двері тут у ще гіршому стані, ковані елементи збережені на половину, а ще й додає тривоги те, що цей вхід активно використовується, тому час підтискає.
Також у списку на реставрацію розкішні двері колишньої гончарної школи на вул. Верещинського та зелена брама на вул. Валовій.
Розкішна брама колишньої гончарної школи
Двері на Чорновола, праворуч від щойно відреставрованих
Також в управлінні культури та туризму сподіваються, що з наступного року запрацює програма співфінансування “Охорона та збереження пам’яток культурної спадщини Коломийської територіальної громади на 2022-2025 роки”, згідно якої самі будівлі та їхні елементи можна буде відреставрувати за співучасті власників та міської ради.
Зокрема щодо дверей внесок бюджетних коштів на реставрацію передбачений на рівні 70%, а решта – кошти власників.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Наталка Сандецька
