До 24 лютого 27-річний Іван був різьбярем та столярем, працював на будівництві, як і більшість його однолітків вів активний спосіб життя, займався спортом, любив гарний відпочинок та розваги. Тепер він прикордонник і уже двічі виїжджав на Донеччину нищити окупантів.
Як змінилося життя чоловіка – розповість Інформатор із допису Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Іван родом з Коломийського району. 24 лютого він зрозумів, що якщо не зупинити ворога ще на сході, він зможе дійти й до рідної Галичини. Без вагань Іван відправився у військкомат добровольцем.
Рідним перед від’їздом сказав, що прийняв таке рішення заради них, аби ворог не прийшов у їхні домівки.
Його відправили у Чопський прикордонний загін. Він пройшов курс підготовки та тренування й у складі зведеного підрозділу вирушив спочатку на північ, а потім на схід України.
“Чоловік розумів, що найголовнішим на той момент для нього були навчання та постійні тренування. Він наполегливо здобував нові для нього знання та невтомно відпрацьовував навички. Водночас, регулярно займався спортом і покращував фізичну підготовку. Усе це згодом дуже допомогло йому у боях, дозволило врятувати не лише своє життя, а й побратимів.”
Іван отримав позивний «Воділа». Вдруге поїхавши на схід, він виконував завдання кулеметника у складі штурмового підрозділу. Усі, хто знали Івана, відзначали його особливу хоробрість, неймовірну силу духу, кмітливість та готовність до виконання складних завдань.
Спершу завданням Івана та його побратимів було закріплення зайнятих позицій. Згодом прикордонник виявив бажання виконувати бойові завдання у складі штурмових груп. Впевнений у його стійкості і мужності, керівник підрозділу задовольнив прохання “Воділи”.
Іван разом із побратимами штурмував позиції ворога під Андріївкою. Захисники потрапили під важкий артилерійський обстріл. Хлопці розповідають, що по ним гатили артою, мінометами, вистежували дронами та авіацією. Попри це, прикордонники відважно давали відсіч ворогові, аж доки по ним не прилетіли артилерійські снаряди.
Івана та ще трьох військовослужбовців важко поранило. Він отримав кульове поранення у лопатку, осколком пробило ногу. Чоловік наклав собі бандаж, затягнув ногу турнікетом та став надавати медичну допомогу побратимам.
“Воділа” уже не міг втримати кулемет з коліна, але продовжував вести стрільбу лежачи.
Прикордонники вели бій, доки до них не прийшла заміна, а їх евакуювали.
Після поранення Іван проходив курс лікування і реабілітації у військових шпиталях.
“Наразі він продовжує прикордонну службу на Закарпатті. Ще потребує лікування нога, але це не заважає планам воїна про завершення найважливішої для нього на часі справи – звільнення України від ворожої навали. Для цього він продовжує вчитися і тренуватися, коли має вільну від служби хвилинку, адже розуміє, що має бути завжди напоготові та у відмінній формі.”
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 823.
