Микола Мальцев мав складну травму хребта і поважний вік, а проте 24 лютого 2022 року попри вмовляння побратимів поїхав на оборону Києва. Два тому – 9 березня – він допомагав евакуювати людей з окупованих територій, через міст, що сполучав окупований Демидів з населеним пунктом Лютіж. Загинув миттєво внаслідок ворожого обстрілу.
Микола Мальцев народився 1 листопада 1959 року. Мешкав у Коломиї.
Після повномасштабного вторгнення подався до Києва, розуміючи, що Україні важче буде вистояти, якщо вороги займуть столицю.
Став старшим солдатом славного батальйону оперативного призначення ім. Сергія Кульчицького Національної гвардії України.
Під час виконання завдання по евакуації людей з окупованих територій, через міст, що сполучав окупований Демидів з населеним пунктом Лютіж, потрапив під щільний обстріл.
“В цей день наші позиції знаходилися під щільним мінометним вогнем, а також під постійними авіанальотами ворога. Микола, разом з нашим побратимом, коломиянином Юрієм Тимошенком і бійцем 72 бригади на час оголошеної тиші для евакуації біженців, виконуючи наказ, покинули укриття та пішли на допомогу людям. За мить, над нами завис ворожий гвинтокрил, випустивши увесь БК, включно з ракетами.
Микола і боєць 72 бригади загинули миттєво”, – ділиться спогадами його побратим, нацгвардієць з Коломиї Андрій Спіров.
Миколі було 62 роки. Пішов на захист Батьківщини добровольцем, не зважаючи на свою інвалідність, пов’язаною з переломом хребта.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку указом Президента номер 168 від 25.03.2022 нагороджений посмертно орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Нагороду отримала донька Христина.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, дітям, усім рідним та близьким Героя, побратимам, колишнім колегам. Світла пам’ять відважній, самовідданій Людині.
