Захмарилося небо над Матеївецькою громадою…18 березня громада Замулинців провела в останню путь мужнього воїна, добровольця Степана Гуню. Й навіть небо не втримало гірких сліз за Героєм…
Інформатор розділяє тугу та смуток рідних, близьких та побратимів захисника.
Степан Гуня родом з села Замулинці, Матеївецької громади, Коломийського району. З початком повномасштабної війни воїн разом з батьком пішов захищати рідну Україну від московитів в складі 77 окремого батальйону ТрО 102-ї ОБР. Обидва без бойового досвіду, але з жагою до перемоги. Молодший сержант Гуня Степан Ярославович “Смурф” воював на Запорізькому напрямку.
Побратими згадують його, як вірного друга та надійну опору не лише в бою, а й поза ним. Воїн завжди вмів підібрати правильні слова, щоби мотивувати побратимів, давав мудрі поради та розвивався в різних напрямках військової служби.
В День українського добровольця, 14 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання, воїн отримав важкі травми несумісні з життям. Герою було всього 27 років.
Вчора, 17 березня, мешканці Замулинців на колінах зустрічали воїна Степана, який повернувся у рідне село на вічний спочинок. А сьогодні, 18 березня, відбувся чин похорону. Багаточисельна громада прийшла до рідного дому Героя, аби віддати йому останню шану. Після цього відбулася траурна хода до церкви св. Миколая Чудотворця в Замулинцях. Поховали воїна на місцевому кладовищі.
За Героєм плакало й небо… Та жодних сліз не вистачить аби оплакати горе кожної втрати. Воїн Степан Гуня назавжди залишиться у пам’яті людей мужнім, сміливим захисником, який поклав своє життя за нашу з вами незалежність. Його ім’я вже ввійшло в тяжку історію Української держави.
Вічна пам’ять Герою!
