Вранці 22 квітня біля церкви Богоявлення Господнього над Прутом зібралися активісти, аби виступити проти облаштування ритуальної кімнати у новобудові біля храму. Кажуть, поруч єдиний у місті пляж і проведення церемоній прощання тут буде неетичним. А крім того, громадський актив обурений тим, що через будівництво частково поруйнована гідротехнічна споруда – дамба, яка вже неодноразово рятувала пониззя Пруту від затоплень під час повеней.
Хто давав дозвіл на будівництво, чи володіє парафія земельною ділянкою впритул до Пруту і чи можуть коломияни повпливати на ситуацію? Розбирався Інформатор.
На зустріч до активістів вийшов отець Віталій. Він вислухав питання коломиян, але відповідей не надав. Спершу зазначив, що справа з облаштуванням кімнати скорботи на першому поверсі приміщення, яке ще минулого року визначили як катехитичний центр для християнської молоді та дітей, наразі не вирішено остаточно.
Також минулоріч Богдан Станіславський на своїй сторінці писав, що виступив меценатом у створенні цього катехитичного центру.
Що ж до законності будівництва, він даних наразі не має, бо будова почалась близько 10 років тому, коли він ще не служив у храмі. А проте зазначив, що присвоєння кадастрового номера, адреси і документи на право власності чи користування цією земельною ділянкою наразі “у процесі”. За словами священника, земля наразі у власності міста.
Інформатор подав звернення до Дністровського басейнового управління водних ресурсів з проханням оцінити збитки, завдані природньому середовищу через часткове руйнування дамби. Також очікуємо відповіді на інформаційний запит від міської ради щодо дозвільної документації діяльності храму на березі Пруту.
Нагадуємо, що землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них, належать до земель водного фонду.
Не менше долі дамби місцевих активістів бентежить безпосередня близькість майбутньої ритуальної кімнати до єдиної в Коломиї відпочинкової зони на Пруті.
Кажуть, влітку тут збираються сім’ї з дітьми й ритуальні церемонії будуть недоречними поряд з відпочинковою зоною. А ще згадують, з чого почалось будівництво храму. Адже за ініціативи мешканців й при підтримці Церкви св. Йосафата після трагічної повені 2008 року біля Пруту задумали звести каплицю, в якій можна було б робити відправи на Йордана. Тим часом будівля з тимчасової споруди рік за роком перетворюється на цілий церковний двір, зайнявши чималу земельну ділянку.
“Чому б не організувати кімнати скорботи для кожної з конфесій на території біля міського кладовища?”, – каже ветеран російсько-української війни, громадський активіст Юрій Симотюк.
Ідея не позбавлена логіки, адже подібні конфлікти через зведення ритуальних будинків траплялись роками раніше між мешканцями вулиці Шептицького та керівництвом Михайлівської церкви, а також між мешканцями вулиці Драгоманова й власниками поминальної кімнати, що знаходиться впритул до ліцею № 9.
До вивчення ситуації щодо будівництва на дамбі в Коломиї приєднався також голова громадської організації “Зелений світ” Василь Лютак.
Чим закінчиться ця суперечка – читайте згодом на нашому сайті.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
