Коломийські галі: що то і яку історію приховують

Наталія Сандецька

6 місяців ago

У Коломиї поширена думка, що “га′лями” століттями називали три муровані ряди, де продавали м’ясо та м’ясні продукти. Проте одне давнє фото доводить, що “галі” – це просто торгові площі. З усіх ринкових надбудов збереглися саме ці історичні мури. І вони не просто є, навіть служать за призначенням. Щоправда, тепер тут частіше зустрінеш шину до велосипеда або тачки, аніж ковбасу.

Інформатор пропонує насолодитися давніми фото коломийського базару у середмісті й порівняти його із сучасним.

Давня Коломия завжди приваблювала купців та гендлярів. Місто мало незлі доходи від мита, яке вони сплачували при в’їзді через міську браму. Коломийський базар збирав на сучасній площі Ринок та площі Відродження сотні покутян. Глечики, кошики, добротні “ремінні” чоботи чи одяг, а ще купа купенна краму – це все можна було знайти тут – прямісінько біля міської ратуші. Проте муровані ряди були призначені для продажу м’яса.

Нині для таких потреб є окремий павільйон. Тим часом на галях можна купити здебільшого господарські товари, значно рідше – продукти.

Детальніше – у відео

Кілька цікавих фактів з торгового минулого Коломиї

Про те, що давньої звичкою в середмісті Коломиї віками влаштовували базари знають всі, проте часто-густо хиблять, гадаючи, що тут продавали велику худобу. Ні, для таких цілей Коломиї слугувала Торговиця, яка розміщувалась біля Вербізького мосту і навіть дала назву вулиці – вул. Торговиці худобою.

А пізнати його історію допоможуть вам дані з книги Івана Монолатія “Винайдення Коломиї”.

“На коломийському базарі у XVIII ст можна було пробачити “таку силу торговельного люду з різних сторін і країв», а самі коломийські ярмарки назвав “вавилонським скопищем торгівців з цілого світу”, – стверджує Іван Монолатій, опираючись на свідчення очевидців.

Коли у Коломиї був базарний день

Інший дослідник нашого краю – Микола Савчук – стверджує, що з 1776 р. ймовірно, аж до Першої світової війни (1914 р.) в Коломиї ярмарки відбувалися біля 20 разів на рік: на святих молодців, на Григорія Богослова, на Полікарпа Мученика, у день перед Стрітення, за три дні до Благовіщення, на святого Василія Мученика, в Провідний понеділок, на святого Єремії, третього дня перед Вознесінням, на святої Теодозії Мучениці, день перед святом Петра, на святого Давида, день перед Успенням св. Анни, на святих Романа й Давида, на свято Пресвятої Богородиці, день перед святом Івана Євангелиста, на святої Евфросинії Преподобної, за три дні до св. Дмитрія, на свято Якова Апостола, на свято Варвари Мучениці.

Про колорит коломийських торгів згадував і знаменитий Леопольд фон Захер-Мазох у своєму “Дон Жуані з Коломиї”

До теми: Що батько мазохізму писав про Коломию | “Дон Жуан з Коломиї” Леопольда фон Захер-Мазоха

Зверніть увагу на таблицю над входом в базар: “hale torgowe”. Вочевидь, слово походить від пол. hala – зала.

“З початком XIX ст., а особливо з другої його половини, більшого значення набуває внутрішня і зовнішня торгівля. За таких умов Коломия знову набуває статусу торговельного центру. Як повідомляли тогочасні джерела, експортно-імпортна торгівля перебувала виключно у руках місцевих єврейських купців та лихварів. Поширеною стає практика експорту збіжжя та горілки в Городенківський, Чортківський, Заліщицький, Снятинський і частину Станіславського повітів; мʼяса – до Відня; яєць – до Прусії; перцю – до Львова. Натомість до Коломиї, на потреби міста і повіту, імпортували з Одеси різноманітні «колоніальні» товари, а також сушену рибу”, – стверджує Іван Монолатій.

А ще цитує дотепне зауваження письменника і професора Дениса Лукіяновича.

“Коломия завжди мала вигляд величезного села, в якому парашутисти скинули містові базар”

За сотні років змінилось чимало: товари, ціни, купці стали бізнесменами/бізнесменками. Нині коломийське середмістя все так само наводнюють базари, а вози й торгові ряди рядком на дорозі замінили бусики виїзної торгівлі, ятки, тимчасові споруди, виносні столи. Хоча часто-густо й по-давньому – з рук чи долу – ґаздині ближніх сіл спродують городину, ягоди, фрукти, молоко й похідні від нього. І нема на то ради, хоч як уважно за цим пантрує муніципальна інспекція.

Але від давніх галів лишилась ось така, нехай занедбана, та все ж краса: