Останніми роками популярність вінілового звуку незмінно росте, а продажі платівок в Європі регулярно оновлюють рекорди. Як це завжди буває з трендами, чимало людей також починають задумуватися над тим, щоб і собі спробувати придбати програвач, декілька платівок і слухати їх вечорами. Але нерідко їх зупиняють численні міфи, пов’язані із вініловим звуком, тому в цьому матеріалі ми розглянемо три найпоширеніші з них, і спробуємо їх спростувати або підтвердити.
Міф №1 Вініл це дорого
І так і ні. Найпоширенішим уявленням якраз і є образ багатого бізнесмена, який кладе платівку на шалено дорогий програвач, наливає собі шалено дорогого віскі та закурює шалено дорогу сигару. Це не зовсім так, а точніше зовсім не так. Якщо говорити про програвачі, то на ринку є як дуже дорогі моделі, так і відносно доступні. Якщо відкрити каталог: https://soundmag.ua/ru/catalog/vinyl-players/, то можна побачити дуже багато пропозицій в діапазоні від 10 до 20 тисяч гривень, що цілком підйомна сума для більшості людей. Плюс врахуйте два моменти. Перший – програвач по своїй суті є конструктором, і за бажанням чи за потреби його частини можна замінити на нові чи на аналоги вищого класу. Другий – це разова витрата, і морально він старіє не так швидко, як сучасні смартфони. Крім того, вам знадобиться акустична система, тобто колонки. І знову ж таки, існує чимало пропозицій хорошої якості в бюджетному сегменті, які не розорять ваш бюджет. А от що справді змусить вас регулярно відкривати гаманець, то це платівки. Як і будь-яка колекція, все починається з однієї, потім ще однієї, і ось у вас вже повний стелаж. А коштують вони немало, вартість платівки починається із семисот гривень, і зазвичай коливається в діапазоні 900-1500 гривень. Це відносно багато, особливо, якщо порівняти із вартістю підписки на типовий стрімінговий сервіс з мільйонами треків. Плюс в тому, що колекція збирається поступово, і не вимагатиме шалених разових витрат. Додатково вам доведеться витратитись на деякі важливі аксесуари, наприклад на засоби для чищення та зберігання платівок. Плюс обладнати окреме місце для зберігання платівок, які доволі чутливі до різких перепадів температур, прямих сонячних променів та надмірного навантаження.
Міф №2 Вініл це складно
Взагалі ні. Вважається, що налаштування всіх компонентів вимагає специфічних знань та навичок. Хоча вініл справді доволі чутливий до пошкоджень це не означає, що одним необережним рухом ви все зламаєте (хоча для справедливості відзначимо, що в невдалих випадках і таке може статися). Загалом за декілька запусків ви освоїте основні дії, і далі процедура нічим не відрізнятиметься від увімкнення телевізора.
Міф №3 Вініловий звук ідеальний/вініловий звук посередній
Як це не дивно, існує дві протилежні точки зору. Одні стверджують, що звучання вінілових платівок не може конкурувати із цифровими носіями звуку. Інші навпаки вважають, що саме вініловий звук є тим недосяжним ідеалом, а всі цифрові сервіси – повне барахло. Правда далека від обох цих позицій. Загалом звук залежить не лише від технології відтворення. Мають значення якість запису (як цифри, так і платівки), якість звукознімача, фонокоректора, акустики, підготовки приміщення і багато чого іншого. Вініловий звук просто трохи інакший, і не факт, що ви цю різницю почуєте. На вініл переходять не для цього, точніше не лише для цього. В першу чергу мова йде про повноцінний ритуал, медитативний процес, який дозволяє відволіктися від шаленого темпу сучасності, і побути наодинці з музикою. Боротьбі за кожну ідеально відіграну ноту тут точно не місце.
У всьому іншому вініловий ритуал це просто окремий досвід, не тотожний жодному іншому. Він відносно доступний кожному, тому якщо ви давно хотіли спробувати, то зробіть це зараз.
Вам теж потрібна реклама на Інформаторі? Звертайтесь: kl.informator@gmail.com
